Регіональна науково-практична конференція «Фах піаніста-концертмейстера: історія, теорія, практика»

НовиниComments Off on Регіональна науково-практична конференція «Фах піаніста-концертмейстера: історія, теорія, практика»

17 лютого 2018 року у Львівській національній музичній академії ім. М.Лисенка відбулася Регіональна науково-практична конференція «Фах піаніста-концертмейстера: історія, теорія, практика», ініційована завідувачем кафедри концертмейстерства, доктором мистецтвознавства, професором Т. О. Молчановою, та яка стала знаковою подією для всіх фахівців і зацікавлених професією піаніста-концертмейстера не лише Львова, а й Івано-Франківська, Рівного, Луцька, Тернополя, Дрогобича, Ужгороду.

У вітальному слові ректор ЛНМА ім. М.Лисенка, академік, професор, народний артист України І. М. Пилатюк відзначив вагомий внесок піаніста-концертмейстера у формування особистості музиканта-виконавця, наголосивши на його важливій ролі як у повсякденному навчальному процесі, так і на концертній естраді.

У виступах учасників конференції було охоплено широкий спектр тем, які стосувалися історичної, теоретичної та практичної площин концертмейстерства. Ці доповіді стали своєрідним обміном досвідом щодо різних аспектів виховання майбутніх концертмейстерів, інтерпретації творів, відкриттям забутих імен, презентацією цікавих камерно-вокальних композицій.

Зокрема, у своїй доповіді «Галичина – Австрія: музичний меридіан»   професор кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М.Лисенка Н.Д. Бабинець, зробивши екскурс в історію музичної культури Галичини з ХІХ ст. і до сьогодення, розповіла про діяльність українських товариств і діаспори в Австрії, про творчість композиторів – Ф.К. Моцарта, Й. Рукгабера, Й. Коффлера, А. Гнатишина, Б. Кудрика та виконавську діяльність Н. Нижанківського, В. Божейко, Д. Гординської-Каранович у якості піаністів-акомпаніаторів, а також сучасних піаністів-концертмейстерів (наших краян), які працюють в Австрії.

Соліст-ілюстратор кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М.Лисенка В.О. Чібісов,  окресливши проблемні складові навчання піаніста у класі концертмейстерства, виклав власні міркування та пропозиції (з точки зору соліста-вокаліста) щодо навчального процесу в класі концертмейстерства.

Професор кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М. Лисенка, кандидат мистецтвознавства Л.М. Ніколаєва у своєму виступі «Функції слова у камерно-вокальному творі та їх реалізація піаністом-концертмейстером» наголосила на важливості слова як наріжного каменя у роботі концертмейстера над камерно-вокальним твором, проаналізувавши поетичний текст з точки зору образно-змістовної, структурно-синтаксичної та сонорно-колористичної функцій – як важливих компонентів цілісного виконання твору.

Старший викладач кафедри концертмейстерства ЛНМА імені М.В.Лисенка О.І. Ксьондзик («Проблема сценічного хвилювання концертмейстера: виконавсько-психологічний аспект») дослідила ключову проблему виконавства – сценічне хвилювання музиканта, розглянувши проблему у сукупності її складових – медичної, психологічної та педагогічної; та зазначила, що для вдалого виступу на сцені потрібні ґрунтовна підготовка, попередній успішний досвід виступів, особистісні чинники, які стосуються темпераменту суб’єкта та позитивні ситуативні фактори.

Завідувач кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М.Лисенка, доктор мистецтвознавства, професор Т.О. Молчанова присвятила свою доповідь питанню виконавської інтерпретації творів В.А. Моцарта піаністом-концертмейстером, наголосивши на важливості професійного підходу до виконання музики минулих століть, де головним важелем визначила  Urtext і  поняття стилю як усталеної манери самовислову кожного композитора.

У своїй доповіді «Камерно-вокальні цикли на слова Г.Гайне в українській музиці» доцент кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М.Лисенка, кандидат мистецтвознавства М.Л. Липецька проаналізувала інтерпретації поезій Г. Гайне двома українськими композиторами – М.Лисенком та Д. Клебановим. І зауважила, що тенденція звернення українських композиторів до творчості зарубіжних поетів (яка була започаткована саме М.Лисенком) постає найцікавішою сторінкою української музичної культури.

Аналіз камерно-вокальної творчості українських композиторів продовжила доцент кафедри музикознавства та фортепіано Інституту музичного мистецтва Дрогобицького педагогічного університету ім. І.Франка У.Б. Молчко, зробивши музично-теоретичний аналіз вокальних творів О.Бобикевича (чотири солоспіви для тенора та жіночий квартет), які є оригінальними та самобутніми інтерпретаціями франкової поезії.

Доцент кафедри музикознавства та фортепіано Інституту музичного мистецтва Дрогобицького педагогічного університету ім. І.Франка О. Німилович у своїй доповіді «„Велети розкутого духу”: поезії Лесі Українки, О.Олеся, О.Теліги, О.Ольжича в музичній інтерпретації Богдани Фільц» поінформувала про створені композиторкою у 2016-2017 рр. камерно-вокальні мініатюри на тексти відомих українських поетів і окреслила основні складові їх виконання.

Викладач Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинського М.Я. Стахмич у своєму виступі «Поезія Т.Шевченка у солоспівах українських композиторів» наголосила на важливості використання солоспівів українських композиторів на слова Т. Шевченка у репертуарі студентів музичних училищ, які навчають патріотизму та національній ідентифікації; поділилася власними думками щодо виховання підростаючого покоління.

Доповідь професора кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М. Лисенка А.І. Кушплер «Твори Ігоря Кушплера для голосу та фортепіано (жанрові особливості та проблеми інтерпретації)»  завершила блок однієї з тем конференції, присвяченій українській камерно-вокальній літературі. З особливим пієтетом доповідачка розповіла слухачам про життя і творчість  Ігоря Кушплера, який вніс вагому частку у розвиток української музичної культури не лише як композитор, а й співак і громадський діяч.

У своїй доповіді «Мартін Кац та його педагогічні настанови щодо мистецтва акомпанування викладач-методист ПК «Спеціальне фортепіано» Рівненського музичного училища А.В. Філяєва проанонсувала книгу відомого американського піаніста-концертмейстера Мартіна Каца, який впродовж життя активно захищав позицію рівноправності концертмейстера та соліста. Спираючись на опубліковану монографію, дослідниця озвучила провідні фахові постулати музиканта.

У своєму виступі професор кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М. Лисенка М.С. Макара представила постать видатного львівського концертмейстера, заслуженої артистки України Тетяни Лаголи-Баб’як, яка присвятила своє життя фаху піаніста-концертмейстера (впродовж 1983-1992 рр. очолювала кафедру концертмейстерства, була першовиконавицею багатьох творів львівських композиторів ХХ ст., має близько 180 фондових записів на Львівському радіо та 9 грамплатівок, записаних  разом із сестрами Байко, П.Кармалюком, Т.Жилкіною, Л.Божко та іншими солістами).

Доцент кафедри концертмейстерства ЛНМА ім. М. Лисенка, кандидат мистецтвознавства О.М. Басса познайомила слухачів з  творчою постаттю Антіна Рудницького − одного з яскравих представників української культури, композитора, письменника, педагога, виконавця, який  активно виступав і як піаніст-концертмейстер, пропагуючи українську камерно-вокальну музику на батьківщині та в еміграції; представила цікаву інформацію  про родину митця.

Голова ПК «Спеціалізоване фортепіано» Волинського коледжу культури і мистецтв ім. І.Стравінського  Н.В. Стецюк поділилася досвідом роботи концертмейстера хору, визначивши основні виконавські та психологічні аспекти його діяльності.

А концертмейстер відділу струнно-смичкових інструментів і відділу народних інструментів Волинського коледжу культури і мистецтв ім. І.Стравінського І.Т. Губарик у своїй доповіді «Труднощі та способи їх подолання у роботі концертмейстера в класі струнно-смичкових інструментів» розповіла про свій досвід співпраці зі скрипалями та альтистами, окресливши основні аспекти роботи концертмейстера у класі  струнно-смичкових інструментів, наголосивши на психоемоційному ансамблі з солістом, динамічному балансі та штриховій палітрі спільного прочитання твору.

Завершила конференцію доповідь «Порівняльний аналіз партитури 4-ї частини кантати „Псалми Давида” М.Ластовецького із клавіром „Покаянного псалма”» викладача-методиста відділу концертмейстерського класу та камерного ансамблю Дрогобицького музичного коледжу ім. В. Барвінського М.С. Бучковської, яка детально проаналізувала і порівняла партитуру та клавір, визначивши основні проблеми виконавської інтерпретації представленого твору піаністом-концертмейстером.

У заключному слові Т.О. Молчанова висловила подяку всім учасникам конференції за цікаві, ґрунтовні розвідки у найрізноманітнішій тематиці, за творчу атмосферу, що панувала на конференції. І побажала продовження подібних спілкувань, які сприятимуть подальшому піднесенню фаху піаніста-концертмейстера на вищий щабель.

 О. Басса, доцент
кафедри концертмейстерства
ЛНМА ім. М.Лисенка,
кандидат мистецтвознавства

IMG-6252 IMG-6264 IMG_6318

Comments are closed.

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations