Музика, що звучала в палацах, замках, резиденціях епохи бароко

НовиниComments Off on Музика, що звучала в палацах, замках, резиденціях епохи бароко

В понеділок, 14 грудня 2015 року о 13:00 год. в концертній салі Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові відбудеться третій концерт творчого проекту «ГРУДНЕВІ ВЕЧОРИ» під рубрикою «МУЗИКА, ЩО ЗВУЧАЛА В ПАЛАЦАХ, ЗАМКАХ, РЕЗИДЕНЦІЯХ ЕПОХИ БАРОКО» (автор проекту і вступне слово: Ніна ДИКА, кандидат мистецтвознавства).

Музика, завдячуючи своїй універсальності займала важливе місце як у богослужіннях так і у світському житті, позитивно впливаючи на інтеграційні процеси позамузичного характеру, зокрема на процеси міжлюдського спілкування.

Значний вплив на розвиток музичного життя в Європі мало середовище резиденцій, палаців, замків, музикування у церквах, діяльності різного роду об’єднань, академій, камерат, де працювали і виконували свої твори великі музиканти Італії, Франції, Німеччини, Англії, Іспанії. Для галицького краю стиль Бароко (від італ. barocco – чудернацький, вишуканий, дивний, вигадливий) виявився особливо багатим і плідним, до чого значною мірою спричинилися магнатські і королівські двори. Концерти щораз перетворювалися у визначні події художньо-суспільного значення і великою мірою впливали на сучасників. Атмосфера була багатоплановою і, водночас, різнилася.

Маєтки, резиденції, замки, що були характерними, переважно, для могутніх магнатських родів – це особливий, ні з чим незрівнянний простір – середовище для спілкування художників, письменників, філософів, музикантів, світ високої архітектури, садово-паркового мистецтва. Тому музика, як і скульптура, малярство, сади, поезія, була не просто модою… – вона повинна була дивувати і вражати, служити відтворенням багатства, смаку та ерудиції їх господарів-магнатів.

Заможна шляхта, українці і поляки, запрошували до себе архітекторів, будівничих, музикантів, садівників з Італії, Франції, Голландії. Музика ж завжди звучала на прийомах, балах, під час різних урочистостей у гетьманських резиденціях та старшинських маєтках.

Музику епохи Бароко писали переважно для струнних і клавесину, а характерною її рисою вважався basso continuo, або фігурний бас. Розквіт скрипкового мистецтва, де особливий інтерес представляла струнна смичкова група: скрипки, віоли, альти, контрабаси, припадає на період 1550-1750 рр., іменований “золотим віком”, коли творили великі майстри: Гаспар да Сало, Аматі, Страдіварі, Гварнері.

Беззаперечним свідченням звучання західноєвропейської музики різних стилів в магнатських осередках вважаються збережені ноти, зокрема нотні зібрання сім’ї Розумовських. Відомо, що у гетьманському театрі [К. Розумовського – Н.Д.] ставили не тільки драматичні твори – “тут були оперна та балетна трупи” (за: В. Витвицьким).

Яскравим підтвердженням домінування музики в епоху Бароко є численні картини означеного періоду на яких відтворено музикуючих людей, чи-то музикуючих ангелів, чи-то міфологічних герої, котрих можна часто споглядати на фресках і грав’юрах, фронтисписах книг і нот, сімейних альбомів. З поміж “музичних” сюжетів картин барокової доби зустрічаються і алегорії, і портрети, і жанрово-побутові сценки. Завдяки художнім взірцям відтворення “музикуючих” на картинах, гравюрах, фресках, іконографах, стінописах ми володіємо історично правдивими фактами просторового розміщення музикантів-виконавців в барокових ансамблях, що, зауважимо, суттєво відрізняються від сучасного. В епоху Бароко формується архетип сучасного камерного ансамблю, призначеного “не для великих приміщень, а для інтимної кімнатної обстановки” .

Щораз синтез мистецтв поглиблювався. Театральними і музейними ставали, зазвичай, сади і парки, які найчастіше використовувалися для театральних вистав, маскарадів, вертепів…, де музика теж посідала чільне місце.

Кращі традиції епохи Бароко продовжують жити і в часі сьогодення: організовуються фестивалі старовинної музики, відбуваються концерти у залах філармонії, Будинку органної і камерної музики, Львівській національній музичній академії, Палацу Потоцького у Львові, Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові, а також численних музеях, храмах, церквах…

В програмі концерту «МУЗИКА, ЩО ЗВУЧАЛА В ПАЛАЦАХ, ЗАМКАХ, РЕЗИДЕНЦІЯХ ЕПОХИ БАРОКО» звучатимуть камерно-інструментальні ансамблеві полотна Й. Гайдна, К. Стаміца, В.А. Моцарта у виконанні студентів кафедри камерного ансамблю та квартету Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка – Д. Петрушенко, Д.Миронової, О. Козлан, У. Ничкало, Е. Романова, Д. Тітової, Х. Котовські, Б. Дяченко, О. Тимчик, А. Нестерової та Лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів – альтистки Марти Карапінки і віолончеліста Тараса Менцінського (творчі керівники: Заслужена артистка України, професор Анна Станько, доцент Ніна Дика).

Ніна ДИКА

кандидат мистецтвознавства,

доцент Львівської національної музичної

академії ім. М.В. Лисенка

Comments are closed.

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations