Музична сучасність зі сучасниками

НовиниComments Off on Музична сучасність зі сучасниками

Музична сучасність зі сучасниками

(сучасна музика, сучасні композитори, сучасні – тобто молоді, виконавці)

 

В рамках ХХІІ міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» 3 жовтня 2016 року в Концертному залі  ім. С. Людкевича відбувся вечір симфонічної музики, на  якому у першому відділі глядачі мали змогу  познайомитися зі творчістю сучасної кримськотатарської композиторки – Мерзіє Халітовою, музика якої   часто звучить на міжнародних фестивалях. Основа творів авторки –  знаходження внутрішньої інтерполяції «людських ліній».

«Червоною ниткою крізь усю мою творчість проходить любов до мого народу і до моєї батьківщини», – говорила Мерзіє Халітова. Це лише доводить те, що ніякий фактор не здатен вплинути на зв’язок людини із її етнічною площиною. А у музиканта він модифікується у потужну силу, яка подекуди змушує спалахувати не один десяток вогнів.  Музика Халітової грунтується на кримськотатарських фольклорних витоках, трансформована через модерну сучасну композиторську техніку.

Після концерту «поважна леді» приділила  увагу й зацікавленій молодій публіці – сказала декілька слів про сам твір та його виконання. Вона згадала відомий художній фільм “Хайтарма” Ахтема Сеїтаблаєва – перший повнометражний художній кримськотатарський фільм, навколо якого не обійшлося й без «російських скандалів», але котрий першим наважився екранізувати депортацію кримських татар у травні 1944 року. Така подія не могла не вплинути на Халітову. У головному герої  фільму, знятому Ахтемом Сеїтаблаєвим на основі реальних подій, знаменитому пілоту-випробувальнику – Амет-Хану Султану, композиторка побачила постать, яка стане точкою відліку для симфонії № 5. Мерзіє наголошує, що весь час щось творить, шукає цікаві образи…

«Я шукаю саме образи, адже драматургічно вибудовуючи твір, його музична структура не йде за програмним розкриттям твору, а намагається схопити сутність. Перша частина – героїчна експозиція, друга – віддалення героя, а третя – його втрата. Але ця втрата тільки фізична, адже навіки він закарбовується в нашій пам’яті, тому образ переданий в життєстверджуючих тонах. Проте, кожен слухач по-різному чує і змальовує в уяві ці образи (гул літака, повітряні баталії…)».

Що ж можна додати до слів самого автора про виконання його твору?

«Виконання просто чудове. Мені надзвичайно сподобався великий склад оркестру, що забезпечив могутнє звучання, якраз те, до якого я прагнула. Це те, що мені було потрібно! У складності виконання все не просто (особливо у третій частині зі сонорною технікою, яка складна для виконання, але в той же час там є що пограти), та диригент Юрій Бервецький – молодець. Хороший музикант, адже він все зібрав, підпорядкував собі оркестр і вдало впорався  із образом. Так що моя їм вдячність!», – говорила авторка.

Як виявилося, це не перша участь Халітової у фестивалі, адже «візитною карткою» на ньому стала симфонія № 2 у 2014 році. А  симфонія №5 на цьогорічних «Контрастах» звучить тільки вдруге, після прем’єрного виконання в 2012 році на фестивалі «Київ Музик Фест».

Друге відділення розпочалося «симфонією-концертом»  для скрипки з оркестром української композиторки неоромантичного спрямування – Ганни Кузіної. У її творах поряд із лірико-романтичними настроями значного розвитку набувають напружені, драматичні образи – конденсовані у музичні матерії почуття композитора. Солістка Анна Бура – аспірантка ЛНМА ім. Лисенка в класі професора Ігоря Пилатюка, продемонструвала чудове володіння музичним матеріалом твору. На жаль, композиторка не порадувала слухачів своєю присутністю, як Мерзіє Халітова та Олександр Злотник, однак в той вечір скрипка була її голосом, а оркестр – духом. Всі вже в очікуванні  альта, який буде солювати на сцені  «Контрастів» у 2017 році (окрім концерту для скрипки з оркестром № 2, Кузіна також написала концерт для альта із оркестром).

Завершив концерт відомий в Україні та за її межами київський композитор Олександр Злотник – автор сотень пісень «Маестро української естради”, музики до кінофільмів та цікавої академічної творчості. Володар багатьох нагород та звань, вагомий музично-суспільний діяч.

Концерт для труби з оркестром подарував золотисті, мідні відзвуки слухачам, а соліст – викладач Львівської консерваторії та соліст філармонії Олег Вар’янко,  став частиною грандіозного дійства, де у кожен колір втанцьовувався «золотий». Композитор поставив у творі акцент саме на мідні духові та ударні інструменти. Духовий оркестр із солістом прекрасно міг би виконати свою частину, однак струнні  висловлені у творі, як такі, що будують зв’язок між дерев’яними та мідними, вони створюють міст між «Будою» та «Пештом», під яким стрімкий потік «Дунаю» концентрує у собі всі ритмічні ефекти ударної частини. Твір, на правду, залишив чудовий спогад про завершення  концерту.

Музичний вечір 3 жовтня висловив свою витончено феєричну думку. Суб’єктивізм думок та безмежна різноманітність вражень неповоротна, однак  те, що симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка задав чудовий тон та накреслив високий векторний прогноз – неможливо заперечити.

Петро Жеруха та Емілія Горзов

IMG_9136 IMG_9201 IMG_9266 IMG_9141

 

 

Comments are closed.

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations