Контрасти-2015 – новий формат

НовиниComments Off on Контрасти-2015 – новий формат

У Львові завершився XXI Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти», що розпочався 1 жовтня – у Міжнародний день музики, та тривав 11 днів.

Цьогорічна програма була надзвичайно насиченою: 39 музичних та мистецьких подій, що могли задовольнити навіть найвибагливішого слухача.

Відкриття, як годиться, було урочистим і святковим, хоча одразу й доволі незвичним. Камерний оркестр ЛНМА ім. М. Лисенка «Академія» (художні керівники – Мирослав Скорик та Артур Микитка) під орудою Ігоря Пилатюка зіставив в одній програмі українську і… бразильську музику, притому південноамериканські митці здивували публіку «небажанням» представляти типове національне коло інтонацій, а навпаки – повністю вписувались у неокласичне русло середини ХХ ст.

«Курс на новизну» був витриманий впродовж усього фестивалю. Вразила значна кількість інновацій, які були введені цьогоріч. Першою є рубрика «Кава з композитором», що відбувалась в арт-кав’ярні «Квартира 35». Вона дала можливість поспілкуватися із такими сучасними композиторами, як В. Вишинський, С. Пілютіков, В. Рунчак, К. Цепколенко, М. Панайотов, Б. Кривопуст, та дізнатися їх думки на актуальні проблеми у сучасному мистецтві.

Ще одним нововведенням стала «Ніч Контрастів», яка тривала з 8-ої вечора 3 жовтня до 5-ої ранку 4 жовтня. Цей захід поєднав у собі електронну та академічну музику, аудіовізуальну інсталяцію та виступ Українського імпровізаційного оркестру. Справжньою родзинкою стали парфумерні трансформації образів від Богдана Зубченка та Євгена Лазарчука. Приємно здивувало, що даний захід отримав таку популярність серед слухачів, не дивлячись на те, що тривав він досить довго та ще й у нічну частину доби.

Електронна музика молодих композиторів звучала не лише у стінах філармонії, а й у клубі «Пікассо» – 9 жовтня. В рамках фестивалю відбулися також два чудових майстер-класи – клавесинний (Марек Топоровський) та віолончельний (Денис Северин).

Найбільш неоднозначним заходом для публіки стало спільне камерне музикування виконавців та глядачів (виконавці: оркестр барокової капели ЛНМА ім. М. Лисенка, мистецький керівник – Ганна Іванюшенко, концертмейстер та мистецький керівник проекту – Олександр Пільчен та російський композитор, який спеціально для «Контрастів» створив виконувану композицію – Даніїл Пільчен), що перебували на сцені разом із виконавцями, оскільки деякі з гостей просто не були готовими брати участь у виконанні твору.

Концерти Контрастів-2015 відрізнялися насиченістю програм та значною кількістю зарубіжних виконавців із всесвітньовідомим іменами. В рамках фестивалю відбулось виконання 130-ти композицій. Із них 17 світових прем’єр, 14 – українських та 92 твори, що виконувалися на Контрастах вперше (лише 7 композицій виконалися на фестивалі повторно).

Можна було помітити, що кількість гостей прямо пропорційно відповідала музиці, що звучала на концертах: оркестрові композиції приваблювали в рази більшу кількість слухачів, ніж камерні. Традиційно найбільш сумно виглядала глядацька аудиторія на концертах сучасної музики (7 та 9 жовтня).

Географія композиторів, твори яких виконувалися на Контрастах-2015, була доволі широкою. На концерті-відкритті у виконанні Львівського камерного оркестру «Академія» звучали твори бразильських композиторів Е. Вілли-Лобоса, Е. Віллані-Кортеса, К. Санторо та Р. Кальдероні, що особисто диригував колективом. Щоправда на публіку особливого враження вони справили та й неозброєним оком можна було помітити, що бразильська музика значно програє європейській та українській в тому числі.

Надзвичайно душевним був другий концерт – Пам’яті Олега Рудницького, присвячений цьому видатному піаністові. Програму цього заходу він спланував разом із німецьким диригентом – Маркусом Ельснером. Однак так сталося, що у квітні О. Рудницький передчасно помер. Доволі знаково, що організатори вирішили провести цей концерт так, як він планувався спочатку.Тому у виконанні Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» прозвучали твори Й. Шнахтера, С. Пілютікова, А. Шнітке, Р. Щедріна, М. Цангаузена, В. Гіллера та Й. С. Баха. Проникливою була промова Маркуса Ельснера, який висловив свій біль у зв’язку із цією втратою. Також він зізнався, що до програми, яку вони склали з О. Рудницьким, він додав від себе ще два твори, які завершували концерт (2 власні транскрипції для камерного оркестру: В. Гіллер – «TAURUS»із фортепіанного циклу «Book of stars» та хоральну прелюдію «Vor deinem Thron tret’ ich hiermit» Й. С. Баха), оскільки, як зазначив диригент, це були одні з найулюбленіших композиторів Олега Рудницького.

Справжній успіх отримав концерт, що відбувся у суботу, 3 жовтня, де, Академічним молодіжним симфонічним оркестром INSO-Львів під батутою швейцарського диригента Райнера Ґельда, виконувалась спеціально написана для фестивалю композиція С. Пілютікова «Мерехтіння», Симфонія №5 Д. Шостаковича та Скрипковий концерт Я. Сібеліуса  (соліст – Валерій Соколов).

На фестивалі також виконувались твори польських, швейцарських, болгарських, німецьких, російських, латвійських та литовських композиторів. 4 жовтня, у неділю, відбувся концерт, присвячений австрійським композиторам ХХ століття, які емігрували до США.

Приємно, що найбільша кількість прем’єрних виконань була серед композицій українських композиторів. Чи не найбільше запам’ятались та вразили твори молодої львівської композиторки Богдани Фроляк. Цьогоріч на «Контрастах» були виконані такі її твори: «Музика снів», створена спеціально для «Gryphon Trio» у 2015 році та виконана безпосередньо ними, «Мольфар» для кларнета соло у виконанні Віталія Прусака, “Венера в хутрі” для скрипки та фортепіано (Андрій Павлов – скрипка, Богдан Кривопуст – фортепіано) та «Блукаючі вогні» для флейти і струнних (композиція створена теж у 2015 спеціально для флейтистки Наталії Кожушко, яка і виконувала цей твір).

Своєю професійністю та вдалими втіленнями образного змісту композицій вразили студенти ЛНМА ім. М.Лисенка на Вечорі музичної академії (8 жовтня). У виконанні Нікіти Моісеєнка (гобой) прозвучали дві чудових композиції, які написані майже одночасно – «Три колисанки» польського композитора Анджея Нікодемовича (1965) та «Мікроструктури» Леоніда Грабовського (1965-1975). Можна було помітити, що ці твори є кардинально різними. Однак виконавець прекрасно відтворив стилістику обох композицій.

Також вразило чудове виконання Концерту-рапсодії для труби та фортепіано Є. Станковича (соліст – Василь Довгань) та сольних флейтових творів Лесі Дичко – «Партіти» (Наталія Кожушко) та «Поеми» (Зоя Ходан). Виконання Концертино для саксофона та фортепіано (1965, солістка – Катерина Качмар) стало для слухачів справжньою несподіванкою, адже багато хто просто не знав, що В’ячеслав Борисович – прекрасна освічена людина та чудовий викладач, пише ще й музику. Бурхливі овації викликали твори львівських композиторів – Олександра Козаренка («Оро» для 7 ударних інструментів, 1996) та Віктора Камінського («Голоси прадавніх гір» для кларнета, фагота та фортепіано, 2009).

Приємно здивувало, що організатори включили в програму фестивалю чималу кількість творів українських класиків, які є маловідомими для широкого загалу, або дуже рідко виконуються. Таким чином цікаві інтерпретації отримали фортепіанні твори Л. Ревуцького, В. Косенка, М. Колесси, Ігоря та Юрія Шамо, вокальний цикл В. Сильвестрова «Тихі пісні» та Симфонія №1 (Симфонія Larga) Є. Станковича.

Фестиваль дав можливість познайомитися із творами, які зовсім недавно вийшли з-під пера композиторів різних поколінь. Це твори таких сучасних композиторів, як Золтан Алмаші, Анна Аркушина, Алєксандра Ґрика, Ярослав Плонка, Кароль Непельський, Богдан Сегін, Любава Сидоренко, Володимир Рунчак та ще багато інших.

Не всі композиції були зрозумілими та охоче сприймалися публікою. Дуже часто слухачі не розуміли, де початок або ж кінець твору, тому самі виконавці мусіли їм допомагати. Однак деякі опуси направду вражали новими прийомами інструментального звуковидобування чи формотворчими принципами.

Чимало позитивних емоцій  викликав твір Володимира Рунчака – «Ключ до скрипкового ключа (невеликий практичний досвід для скрипки та струнного оркестру)» (солістка – Ґабріелле Бруннер). У другій половині композиції солювала лише скрипка, а усі оркестранти, залишивши інструменти, висловлювали вголос усі думки, які в них виникали щодо даної композиції та автора твору. За вказівкою диригента музиканти замість гри на інстументах почали наспівувати різні мелодичні звороти та пританцьовувати. Цікаво, скількох зусиль коштувало В. Рунчаку заставити музикантів імпровізувати на сцені, але результат був приголомшливим: усі почували себе доволі розкуто та дуже потішили публіку.

В руслі «крещендуючої драматургії» розвивалась уся послідовність фестивалю, до кульмінаційного пункту – «Концерту концертів», в якому прозвучали спочатку концерти молодих авторів Любави Сидоренко та Андрія Фоміна, а в другому «знак оклику» поставив 9-й скрипковий концерт Мирослава Скорика (соліст Назарій Пилатюк) та його ж Альтовий концерт (солістка Валентина Пришляк).

Фестиваль «Контрасти» 2015 року став справжнім сюрпризом – кожен день заходу був надзвичайно насиченим та цікавим. Окрему подяку хочеться висловити усім організаторам та учасникам за величезну кількість подарованих ними позитивних емоцій. Хочеться вірити, що надалі «Контрасти» будуть ще цікавішими та будуть приваблювати у рази більшу кількість гостей з усього світу.

 

Наталя Мендюк,

студентка ІІ курсу ТКФ

Comments are closed.

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations