Міжнародна науково-практична конференція «Кобзарство ХХ-го століття в іменах: його творці та хранителі»

10 листопада 2015 року у м. Львові завершила свою роботу 2-х денна Міжнародна науково-практична конференція «Кобзарство ХХ-го століття в іменах: його творці та хранителі».

На початку роботи із вітальними словами до учасників конференції звернулися: Ігор ПИЛАТЮК, ректор Львівської національної музичної академії, народний артист України, професор Василь ГЛАДКИЙ, заступник начальника управління культури департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації Юрій САВЧИН, головний спеціаліст департаменту з питань освіти і науки Львівської облдержадміністрації Людмила ПОСІКІРА, завідувач кафедри народних інструментів ЛНМА ім.Лисенка, народна артистка України, професор, голова Львівського відділення національної спілки кобзарів України Юрій ГНАТКОВСЬКИЙ, директор Львівського Палацу мистецтв Олег КУЗИК, директор Центру творчості дітей та юнацтва Галичини, кандидат педагогічних наук Микола ЛИСЕНКО, праправнук Тараса Шевченка Були зачитані вітальні телеграми, які надійшли від п. Ігоря ЛІХОВОГО – першого заступника міністра культури, професора Миколи МУШИНКИ зі Словаччини, директора Слов’янської бібліотеки Лукаша БАБКИ із Праги, генерального директора Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора» із Канева п. Мар’яна ПІНЯКА, заслуженої артистки України Олі ГЕРАСИМЕНКО-ОЛІЙНИК із США, Петра ШЕВЧЕНКА – голови Президії Федерації профспілок Черкаської області.

Із вступним словом до присутніх звернулася голова ЛОО Всеукраїнського жіночого товариства ім. О. Теліги – Тетяна ШАЛЕНКО, яка окреслила основні проблемні аспекти, що стосуються визначеної тематики заходу.

До участі в конференції було заявлено 48 доповідачів, у тому числі: 3 доктори мистецтвознавства, 1 доктор філософії; 2 кандидати педагогічних наук, 4 кандидати мистецтвознавства, 1 кандидат технічних наук, 3 доценти, 16 викладачів різних навчальних закладів, 4 музейних працівників, 4 керівники творчих колективів та 10 представників громадських організацій.

Географія країн та міст, із яких надійшли реєстраційні листи та статті: 2 доповіді з Канади, 1 з Аргентини. Україна представлена такими містами: Дрогобич, Золочів, Івано-Франківськ, Канів, Київ, Львів, Миргород, Полтава, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Черкаси, Чернівці, Чернігів, Ялта, с. Шевченкове Черкаської обл., смт. Велика Березовиця Тернопільської області.

Відповідно до програми конференції працювали три секції:

1.Визначні педагоги, виконавці, конструктори бандур, дослідники.

2.Провідні колективи бандуристів, їхні керівники та диригенти.

3.Сучасне шевченкознавство: автори, дослідники, колекціонери.

Наявність шевченкознавчої секції не випадковість, оскільки, у 2010 р. та 2013 р. було проведено дві наукові конференції, метою яких стало дослідження взаємовпливів творчості Шевченка та кобзарів. Шевченкознавча секція у програмі роботи теперішньої конференції – це логічне продовження дослідження порушеної теми, а також імпульс для нових інтерпретацій та творчих пошуків.

Робота конференції проходила у форматі пленарного засідання, на якому було заслухано 34 доповіді (із 48 заявлених). Виступи доповідачів супроводжувалися музичними виступами студентів-бандуристів ЛНМА ім. М. Лисенка.

Протягом двох днів роботи конференцію відвідали та взяли участь у дискусії понад 150 слухачів, зокрема, це студенти ЛНМА ім. М. Лисенка, Львівського національного університету ім. Івана Франка, викладачі ДМШ м. Львова та області, вчителі-філологи Жидачівського р-ну, працівники позашкілля та культури, а також небайдужі львів’яни.

Особливе зацікавлення у присутніх викликала презентація книги праправнука Тараса Шевченка по лінії брата Йосипа – Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду».

Не менш вагомими для освітян, як філологів так і музикантів, були презентації:

– монографії Віолетти Дутчак «Бандурне мистецтво українського зарубіжжя ХХ – початку ХХI століття» (Івано-Франківськ, 2013 р.);

– репертуарного збірника капели бандуристів «Карпати», упорядкованого Романом Котом;

– книг Євгена Сверстюка «Блудні сини України», «Духовний Учитель: Євген Сверстюк» (видавництво «Апріорі», 2015 р. у співпраці з Народним музеєм Тараса Шевченка Львівського Палацу мистецтв);

– книги о. Василя Пастуха «Бог і Шевченко».

Вдало доповнили програму конференції виставка Володимира Бащака «Шевченкіана у фалеристиці», а також мультимедійна презентація «Тарас Шевченко у фалеристичних пам’ятках першої половини ХХ-го століття (1900-39 рр.)» Степана Пахолка, краєзнавця-фалериста.

9 листопада у Великій залі ЛНМА ім. М. Лисенка відбувся вечір, присвячений пам’яті видатного майстра-винахідника та конструктора бандур, засновника львівської школи академічного бандурного виконавства, заслуженого діяча мистецтв України, багатолітнього професора академії Василя Явтуховича Герасименка. Зі вступним словом виступила доктор мистецтвознавства, професор Віолетта Дутчак, а також заслужений діяч мистецтв України професор Мирослав Корчинський.

У концерті, який проходив в особливо хвилюючій атмосфері, брали участь заслужені артисти України Тарас Лазуркевич, Олег Созанський, Дмитро Губ’як, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів Богодар Баглай, квартет бандуристок «Львів’янки», студенти академії – Квітослава Созанська, Марта-Маргарета Сторонянська, тріо бандуристок «YuMaVita» (керівник Оксана Герасименко) та квінтет бандуристок (керівник Олена Ніколенко), а також учень ЛССМШІ ім. С. Крушельницької Остап Созанський.

10 листопада при переповненій залі Львівського палацу мистецтв з небувалим трепетом та піднесенням відбувся великий концерт, присвячений пам’яті видатних бандуристів ХХ-го століття. Він став завершальним акордом конференції.

У концерті взяли участь Муніципальна капела бандуристів м. Івано-Франківська, капели бандуристів ЛНМА ім. М. Лисенка та «Карпати» УТОС, Народні капели бандуристок «Ягілка», «Дзвіночок», «Галичанка», тріо бандуристок «YuMaVita» ЛНМА ім. М. Лисенка та тріо з м. Золочева, квартет бандуристок «Гердан» Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, солісти – народна артистка України Людмила Посікіра та Богодар Баглай. Режисер обох концертів – заслужений діяч мистецтв України, доцент ЛНМА ім. М. Лисенка Оксана Герасименко.

На конференції було порушено ряд проблемних питань. У ряді доповідей було проаналізовано стан бандурного виконавства у сучасних умовах, дано характеристику репертуару, зроблено спробу перегляду усталених концепцій та підходів до такого мистецького явища як кобзарство. Також було визначено його роль як самобутнього надбання нації, котре в умовах техногенно-глобалізованого світу має бути захищене державою і внесене у реєстр пам’яток як унікальна нематеріальна культурна спадщина українського народу.

У підсумку роботи прийнято ухвалу конференції, в якій зосереджено увагу на таких проблемних аспектах:

1. Внесення у реєстр нематеріальної пам’ятки культурної спадщини

українського народу таке унікальне явище як кобзарство;

2. Оцифрування записів:

– з архіву Григорія Нудьги;

– з архіву Рената Польового.

3. Архівування матеріалів кобзарської тематики;

4. Видання часопису «Бандура»;

5. Проблема інструментарію (фабрика «Трембіта»).

До оргкомітету надійшов великий обсяг безцінних матеріалів про маловідомі факти з історії кобзарства. У даний час розпочата робота по підготовці матеріалів конференції до друку.

Один з відгуків про конференцію: «Конференція є одним із найбільш масштабних заходів останніх років в царині фольклористики, мистецтва, музики. Всі доповіді мали фундаментальний характер, добре ілюстровані. Організатори забезпечили технічний супровід на високому рівні. Прикро, але влада матеріально жодним чином не долучилася до проведення такого державного рівня заходу» (Анатолій Бурдейний, голова правління БФ «Фундація ім. Г. Нудьги»).

 

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations