Кафедра струнно-смичкових інструментів

Як окремий підрозділ Львівської державної консерваторії ім. М.В. Лисенка, кафедра струн­но-смичкових інструментів утворилась у 1979 році. До того усі її спеціальності входили до складу більших кафедр – оркестрової, потім кафедри струнних інструментів.

У різні роки завідувачами були: М. Бауер (з 1940 до 1948, оркестрова кафедра), Д. М. Лекґер (1948-1973, оркестрова кафедра), Д. Б. Каськів (1973-1981, кафедра скрипки та струнно – смичкових інструментів), 3.О.Дашак (1981-1993, кафедра струнно-смичкових інструментів), X. М. Колесса (з 1993, кафе­дра струнно-смичкових інструментів).

Коли у 1940 році була створена оркестрова кафедра Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, на посаду завідувача був запрошений доктор Марек Бауер – скрипаль, професор Консерваторії Польського Музичного Товариства. Деканом факультету став віолончеліст Петро Пшеничка, професор Інсти­туту ім. М. Лисенка. У 1940-1960 роках на кафедрі працювали визначні педагоги та виконавці: Н. Вишневська, Н. Горницький, 3. Дашак, С. Крепс, М. Лобажевський, П. Макаренко, М. Пархоменко, В. Полтарєва, П. Пшеничка, В. Стеценко, Є. Шпіцер, О. Щеглов. Пізніше кафедра попов­нювалась високопрофесійними викладачами X. Колессою, Л. Оленичем, Ю. Ланюком, Ю. Далецьким, О. Лучанком, О. Олійник, Я. Горбачевською, Л. Войтович.

Закладені попередніми поколіннями педагогів, традиції високої професійності продовжу­ються і розвиваються сьогодні. Їх формуванню сприяла діяльність видатних музикантів XIX ст., починаючи від К. Ліпінського з його щотижневими вечорами квартетної музики. У консервато­рії Галицького Музичного Товариства викладали видатні віолончелісти Й. Вольман, Д. де Лянґе, А. Слядек, Д. Данчовський. Одними з перших викладачів створеного у 1903 році українського Вищого Музичного Інституту були професори А. Вольфсталь, Р. Пуліковський, О. і Б. Бережницькі, П. Пшеничка.

Слід зазначити, що Вищий Музичний Інститут за організацією навчання наближався до західноєвропейських закладів, де учні засвоювали лише музичну програму, навчаючись пара­лельно у загально-освітній школі, гімназії чи якомусь вищому навчальному закладі. Термін і план навчання з окремих спеціальностей були різними: на скрипці навчалися сім, альті (факуль­татив) і віолончелі – шість років. Неоднаковим був і віковий ценз: до класу віолончелі приймали учнів тільки після 12 років, скрипки – 9-10, а на контрабас після 14 років. Програми передбачали проходження матеріалу початкової, середньої і вищої складності (так званий концертний курс). Виступи відбувались один раз на півріччя. Збереглись програми таких виступів. Віолончелісти вищого (концертного) курсу виконували п’єси Кюї, Ґольтермана, Сонати Марчелло , Ґріґа (ор. 36), Концерт Гольтермана (ре мінор) та Концертіно Ромберга.

З часу заснування ВМІ та пізніше, у Львівській державній консерваторії, до середини 1950-х років не існувало спеціального класу альта. Навчання гри на цьому інструменті не входило в обов’язкові навчальні плани, і заняття проводились викладачами – скрипалями як факультатив за бажанням учнів та за окрему платню. Навчання на альті починалось після трьох років гри на скрипці і тривало ще три роки. З публікацій у львівських українських часописах за 1903-1907 рр. відомо, що одним з перших викладачів класу скрипки і альта був Олександр Бережницький, а класу віолончелі – Роман Пуліковський, що здобув освіту у професора Консерваторії ПМТ Алоїза Слядека. Проте у 1903-1905 роках клас скрипки і альта вів відомий педагог і директор власної музичної школи Отто Тайш.

Випускник Віденської консерваторії Олександр Бережницький брав активну участь у музи­чному житті Львова, зокрема у концертних програмах львівського товариства “Боян”. У його сольному репертуарі були скрипкові твори західноєвропейських, російських та українських авторів. У пресі відзначалось його блискуче виконання “Української фантазії” М. Лисенка. Він виступав також у складі різноманітних камерно-інструментальних ансамблів як скрипаль і як альтист. В архівах збереглося декілька програмок концертів львівського “Бояна”. Серед них одна – від 8 березня 1905 року. Тоді виконувався секстет В. Рудника “Не полиши” для сопрано (А. Крушельницька), альта (Ол.Ясеницька), тенора (М. Волошин), скрипки (О. Бережницький), віолончелі (Б. Бережницький), фортепіано (Ол. Прокеш). У тому ж концерті прозвучали частини зі смичкових квартетів А. Дворжака (Фа мажор) і П. Чайковського (ор. 11).

З 1907 року віолончель і контрабас (а з 1916-го тільки віолончель) в Інституті викладав відо­мий професор Арнольд Вольфсталь. Довгий час він виступав у складі тріо, організованого спільно з викладачами Наталією Барвінською (фортепіано) та Євгеном Перфецьким (скрипка). Серед виконуваних ними творів – Тріо Б. Сметани ор. 15. (у концерті на честь композитора, 1925 р.). Досить часто А. Вольфсталь виступав і у складі різноманітних камерних ансамблів з учнями старших курсів Інституту.

У 1917 році, враховуючи спричинену війною відсутність музикантів, на викладацьку роботу був запрошений відомий віолончеліст, концертмейстер групи віолончелей Львівської опери Богдан Бережницький (1887-1964). Музичну освіту він здобув спочатку в консерваторії Поль­ського Музичного Товариства, а згодом -Лейпцігській консерваторії (клас проф. Юліуса Кленґеля). Б. Бережницький – один з перших виконавців-віолончелістів, що запровадив у Галичині традицію сольних віолончельних вечорів. Він був і першим виконавцем, популяризатором ба­гатьох творів В. Барвінського, тісні творчі стосунки з яким істотно сприяли збагаченню віолон­чельного репертуару. На початку 1920-х років Б. Бережницький виїхав до Відня.

Вагомий внесок у розвиток галицького мистецтва зробив видатний віолончеліст і педагог Петро Семенович Пшеничка (1895-1972). Музичну освіту він здобув спочатку у Львівській консерваторії Польського Музичного Товариства, де був одним з кращих учнів професора Алоїза Слядека, а згодом у Празькій школі вищої майстерності. Ще за студентських років він почав робити переклади українських народних пісень для віолончелі з фортепіано та ансамблю віолончелістів. Пізніше, вже працюючи у ВМІ, П.Пшеничка зробив багато аранжувань для віолончелі і струнного квартету та віолончелі з оркест­ром. П.Пшеничка збагатив віолончельний репертуар перекладами творів українських компо­зиторів (“Ґавот” М. Лисенка, “Коломийки” О.Зноско-Боровського) та львівських авторів, зокре­ма В. Барвінського, Р. Сімовича, А. Кос-Анатольського. Він є автором понад десяти віолончельних етюдів на українські теми. Деякі з його робіт надруковані 1966 р. у збірці “Українські народні пісні в обробці для віолончелі і фортепіано”. П. Пшеничка був членом Ради і Контрольної комісії створеної у 1934 році Спілки Українських Професійних Музик (СУП РОМУ).

П. Пшеничка одним з перших запровадив у Інституті афішні вечори студентів свого класу. Так, наприклад, у Вечорі камерної музики 6 лютого 1937 року брали участь виконавці В. Цісик (І скрипка), Р. Согор (2 скрипка), Б. Задорожний (альт), О. Берсзовський (віолончель). Крім квартетів Моцарта і Чайковського у концерті виконувались мініатюри на українські народні теми В. Барвінського в перекладі для струнного квартету П. Пшенички. Ще одна афіша – за 17 січня 1938р.: “Концерт Івана Севастіана Барвінського [учня П. Пшенички] та смичкової орхест-ри ВМІ, диригує М. Колесса, партія фортепіано – Наталія Барвінська”. Серед творів, що викону­вались, Кончерто ґроссо Ґ. Генделя № 10, Соната Е. Ґріґа ор. 36, “Колискова” та “Думка” В. Барвінського у перекладі для віолончелі і фортепіано П. Пшенички.

Виконавська діяльність П. Пшенички концентрувалась на грі у камерних ансамблях. Він грав у інструментальному тріо з Р. Савицьким (фортепіано) і Р. Криштальським (скрипка), у польському струнному квартеті разом з Й. Цетнером (1 скрипка), А. Солтисом (2 скрипка), М. Лобажевським (альт), а також струнному квартеті, що існував при Музичному Товаристві ім. М. Лисенка (Е. Перфецький, Р. Криштальський, І. Поляк), в секстеті разом з Р. Савицьким (фортепіано), Р. Криштальським (1 скрипка), Є. Козулькевичем (2 скрипка), Б. Задорожним (альт), Н. Горницьким (контрабас). У післявоєнні (1950-ті) роки Петро Семенович поновлює виконавську діяльність, виступаючи у різних інструментальних ансамблях з молодими музикантами Олегом Криштальським та Павлом Макаренком, які згодом стали провідними педагогами навчального закладу. П. Пшеничка залишив після себе записки, у яких особливу увагу приділяв методичним питанням (репертуар, інтонація, аналіз творів, виконавська майстерність, поведінка на сцені тощо).

Серед викладачів-скрипалів, які зробили свій внесок у розвиток львівської альтової школи були М. Лобажевський, С. Крепс, В. К. Стеценко, М. М. Пархоменко, П. М. Макаренко.

Доцент Мар’ян Лобажевський (1889-?) закінчив консерваторію Польського Музичного Товариства (1904-1910) (клас скрипки і альта). З 191І до 1939 р. працював у Львівській опері і викладав у Консерваторії ПМТ. Як альтист грав у різних камерних ансамблях. У 1933 році отри­мав першу премію на конкурсі камерних ансамблів у Варшаві. З 1940 року викладав скрипку і альт у Львівській державній консерваторії ім. М.В. Лисенка. У1946 році виїхав до Польщі.

В 1946-1949 рр. у Львівській консерваторії та музичному училищі працював відомий компо­зитор, скрипаль та педагог Микола Миколайович Пархоменко (1902-1964). Він закінчив консер­ваторію у Ростові-на-Дону (1924) як скрипаль та композитор. Композиторський доробок складають дві опери, балет, симфоні­чні та камерно-інструментальні твори. Зробив ряд обробок і перекладів для альта, серед яких: “Адажіо” А. Вівальді, “Граве” Абако, Соната № 2Ґ. Генделя, “Вальс” П. Чайковського та ін.

У1949 році на посаду викладача класу скрипки і альта був запрошений Станіслав Зіґфридович Крепс (1901-?). Він закінчив Консерваторію ПМТ у М. Вольфсталя. До 1938 року був її професором з класу скрипки. З 1945 року викладав у Львівському музичному училищі. Серед архівних матеріалів зберігся документ, підписаний Д. Ойстрахом, у якому висловлюється подя­ка С.Крепсу за високий професійний рівень його учнів, що навчалися в аспірантурі Московсь­кої консерва торії. Станіслав Крепс серйозно займався науково-дослідною та методичною робо­тами, результатом якої стала ґрунтовна праця “Євангеліє скрипаля” (1938-1940).

Павло Миколайович Макаренко (1915-1995) – випускник Московської консерваторії (клас скрипки проф. Б. О. Сібора, 1934-1939). З 1947 до 1957 року працював на посаді доцента класів скрипки, альта та квартетного класу Львівської державної консерваторії. Павло Миколайович проводив активну концертну діяльність, часто виступав як соліст з симфонічним оркестром Львівської філармонії. Разом з В. Стеценком та П. Пшеничкою він створив струнний квартет педагогів консерваторії, у якому виконував партію першої скрипки. Цей творчий колектив мав у своєму репертуарі твори західноєвропейських, російських та українських композиторів. Макаренко влаштовував тематичні вечори студентів свого класу з сонат, тріо, квартетів та квінтетів. Його учнями були майбутні провідні викладачі нашої академії: професори 3.0. Дашак, Д. М. Колбін, доценти Л. В. Оленич, Н. Л. Вишневська. За його ініціативою був створений унісон скрипалів-аматорів (З0 виконавців) у селі Бібрки. Цей колектив довгий час з успіхом виступав на різних оглядах художньої самодіяльності. З мстою збагачення альтового репертуару П. М. Макаренко робив переклади для альта і фортепіано. Для дитячих музичних шкіл склав “Збірник п’єс для скрипки”, до якого увійшли обробки українських народних пісень, а також твори української та російської класики. У 1958 році Павло Миколайович переїхав до Києва.

Після від’їзду П. Макаренка викладачем класу альта була запрошена його учениця Ніна Леонідівна Вишневська (нар. 1925). З 1949 до 1953 р. вона навчалась у Свердловській консерваторії, а у 1953 році перевелася до ЛДК у клас П.М. Макаренка. Вона викладала альт у консер­ваторії та музичній школі-десятирічці ім. С. Крушельницької, де одним із її вихованців був май­бутній всесвітньо відомий альтист Юрій Башмет. Ніна Леонідівна також робила переклади для альта і фортепіано, серед яких Соната № 3 (в оригіналі для віолончелі) Л. Бетовена, “Арабеска”, “Мелодія”, “Пісня менестреля” О. Глазунова, “Танок” А. Солтиса, “Романс”, “Гумореска”, “Лебедина пісня” Б. Фільц, “Прелюд” М. Жербіна, “Поема на теми Елегії М. Лисенка” Г. Казакова та ін. В історії Академії вона першою вела спеціальний клас альта.

Кандидат мистецтвознавства, Заслужений діяч мистецтв УРСР професор Зенон Олексійович Дашак ( 1928 –  1993) закінчив Львівську державну консерваторію ім. М. В. Лисенка у П. М. Макаренка (1951) і аспірантуру Київської державної консерваторії (1954). Там же захистив дисер­тацію на тему “Камерно-інструментальні твори та виконавська діяльність М. В. Лисенка”. До 1965 року працював у Київській консерваторії спочатку старшим викладачем, а згодом доцентом класу альта. З 1961 року очолював кафедру струнно-смичкових  інструментів, а з 1963 р. працював на посаді проректора з наукової та навчальної роботи Київської консерваторії. У 1965 році 3.О. Дашак був призначений на посаду ректора Львівської державної консерваторії. Зенон Олексійович вдало поєднував виконання адміністративних обов’язків з педагогічною, науковою та виконавською діяльністю. Він був автором понад 40 публікацій з проблем музичного виконавства, близько 15 збірників педагогічного репертуару для скрипки і альта, збірників гам, вправ, етюдів, і ряду обро­бок та перекладів для скрипки і альта. Написав “Українську сюїту” та Варіації для скрипки (альта) і фортепіано. За його ініціативою був створений струнний квартет у складі О. П. Деркач (1 скрип­ка), Б. Д. Каськів (2 скрипка), З. Дашак (альт), X. М. Колесса (віолончель). Цей колектив упродовж багатьох років виступав у різних містах СРСР і за кордоном. Згодом у ньому працювали провідні викладачі консерваторії Л.О. Шутко, Т. Г. Шуп’яна, Т. М. Сиротюк (скрипки), Ю. Є. Ланюк (віоло­нчель). 3.О. Дашака неодноразово запрошували до складу журі міжнародних та республіканських конкурсів альтистів та струнних квартетів (Німеччина, Румунія, Франція, Грузія, Литва).

Нестор Модестович Горницький (1906-1978) викладав гру на контрабасі у ВМІ ім. М.В. Лисенка,а згодом Львівській державній консерваторії (1939-1969). Музичну освіту здобув у Консерваторії ПМТ у Львові (клас проф. А. Гарванека). Довгий час працював у різних музичних (у тому числі і естрадних) колекти­вах. З 1940 року був концертмейстером групи контрабасів симфонічного оркестру Львівської філармонії. Разом з П.Пшеничкою, Р.Криштальським, Є. Козульксвичсм, Р.Савицьким та Б. Задорожним грав у інструментальному секстеті.

Олександр Йосипович Щеглов (нар. 1920) розпочав свою викладацьку діяльність у Львівсь­кій консерваторії у 1963 році. Закінчив Київське музичне училище по класу контрабаса у С. Ш. Херсонського, а в 1951 р. – Львівську державну консерваторію у Н. М. Горницького. У 1942-1944 рр. був артистом симфонічного оркестру Львівського театру опери та балету. З 1950 року – викладав у Львівському музичному училищі. Як співак і контрабасист виступав з різними естрадними колективами. З 1963 до 1986 р. працював у Львівській державній консерваторії та симфонічному оркестрі Львівської філармонії. З 1986-го на пенсії.

У Вищому Музичному Інституті ім. М. Лисенка (а згодом і у Консерваторії ім. М.В. Лисенка до 1946 року) не було класу арфи. На початку 1930-х років подібна ситуація склалась і у Консе­рваторії ПМТ: важкі економічні умови змусили директора А. Солтиса тимчасово закрити клас арфи. Тому бажаючі змушені були отримувати освіту в чеських, німецьких, польських консер­ваторіях чи інших музичних навчальних закладах.

Вікторія Петрівна Полтарєва (1919-1991) стала першим викладачем класу арфи у Львівській державній консерваторії і спеціальній школі-десятирічці. Музичну освіту здобувала спочатку у професора М. І. Амосова в Ленінграді (1937), а  з 1938 року – у Московській консе­рваторії у професора К. О. Ерделі. У 1944 році після закінчення консерваторії була скерована на роботу до Львівської філармонії та школи-десятирічки ім. С. Крушельницької. З 1946 року почала ви­кладати  в консерваторії. У 1969 році стала першою серед арфістів кандидатом мистецтвознавс­тва: захистила дисертацію па тему “Проблеми розвитку гри на арфі в Радянському Союзі”. В 1978 році отримала звання професора. За свою багаторічну педагогічну діяльність виховала плеяду талановитих виконавців і педагогів, які плідно працюють як в Україні, так і за кордоном. Наукова діяльність Вікторії Петрівни була спрямована на дослідження історії  арфи, стано­влення арфи як концертного інструмента, та проблем арфового виконавства. Написала дві монографії: “К. О. Ерделі” (1959) та “Арфа” (1980). Творча співпраця В. П. Полтарєвої з багатьма композиторами України, Росії, Вірменії, Азербайджану та Прибалтики сприяла поповненню ар­фового концертного і педагогічного репертуару. Їй присвятили свої твори А. Солтис, А. Кос-Анатольський, Р. Сімович та ін. З ініціативи Вікторії Петрівни А. Й. Кос-Анатольський написав пер­ший український Концерт для арфи з оркестром (1954). Вона є автором перекладів для арфи творів М. Лисенка, С. Людкевича, В. Сокальського В. Барвінського, В. Косенка, М. Колесси та ін.. В. П. Полтарєва видала три збірники “П’єс українських композиторів’ (1958,1972,1979) та збірник “П’єси радян­ських композиторів союзних та автономних республік” (1976). Вона була членом жюрі Всесою­зних конкурсів арфістів (з 1970-х років), організатором і членом жюрі 1-го Республіканського конкурсу арфістів (1976), членом правління Всесоюзного творчого об’єднання арфістів. Орга­нізувала 1-й Республіканський семінар-практикум (1974) з питань сучасної методики викладан­ня гри на арфі. У 1986 р. переїхала до Києва.

Професор кафедри, визначний педагог і виконавець Євгеній Емануїловнч Шпіцер (1924 – 2004) протягом сорока семи  років викладацької діяльності випустив понад п’ятдесят високопрофесійних музикантів. Його вихованці плідно працюють у різних музичних колективах і навчальних за­кладах України та за  кордоном. У 1951 р. Є. Е.Шпіцер закінчив Київську консерваторію в класі професора Г. І. Пеккера. Свою виконавську діяльність розпочав у симфонічному оркестрі Львівської філармонії: був концертмейстером групи віолончелей. Впродовж багатьох років виступав з цим колективом як соліст. Серед виконуваних творів “Варіації на тему рококо” П. Чайковського, Концерт А. Дворжака та ін. У його численних сольних програмах звучала музика Й.С. Баха, Л. Бетовена, П. Чайковського, В. Барвінського, В. Косенка, М. Мясковського, Д. Шостаковича, С. Людкевича та ін. У 1952 році Євгеній Емануїлович був запрошений на посаду концертмейстера кафедри камерного ансамблю, а з 1957 –  викладача класу віолончелі Львівської державної консерваторії. Продовжуючи сольну виконавську діяльність, він брав участь у ви­ступах різноманітних камерних ансамблів (тріо, квартетів, квінтетів). Грав з Л. Уманською С. Дайчем, К. Хучуа, О. Криштальським (фортепіано), Л. Оленичем (альт), О. Щегловим (конт­рабас). Серед виконуваних творів –  потрійний Концерт Л. Бетовена, “Думки” А. Дворжака, Квін­тет Ф. Шуберта та багато інших. Зробив ряд перекладів для віолончелі, зокрема 24 прелюдій та фуг И. С. Баха для ансамблю віолончелей, перекладів творів українських та російських композиторів для ДМШ. Се­ред його випускників лауреат Республіканського конкурсу музикантів-виконавців X. Колесса, лауреати Республікансь­кого конкурсу ім. М. Лисенка Ю. Ланюк та В. Жилін, лауреати Міжнародних конкурсів віолон­челістів ім. М. Лисенка Т. Менцінський, Е. Ржезач, Д. Гавата, Р. Самостроков.

Викладацький склад

Харитина Колесса –, Заслужена артистка України, про­фесор (віолончель).

Леонтій Оленич – доцент кафедри (альт).

Юрій Далецький – альт.

Юрій Ланюк – віолончеліст і композитор, Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри.

Ольга Олійник – кандидат мистецтвознавства, доцент (арфа).

Олег Лучанко – кандидат мистецтвознавства, доцент (контрабас).

Галина Жук – альт.

Любов Войтович – альт.

Дмитро Комонько – Заслужений діяч мистецтв України, доцент (альт).

Концертмейстери

У різні роки на кафедрі працювали концертмейстери Є. Лазарєва, К. Гелитович, І. Качмар, Л. Борщ, Ю. Маєвський, В. Крапива, І. Юркевич, Л. Цап, Л. Висоцька, М. П’ятіков, Ж. Пархомовська, В. Шудря, В. Павленко, Т. Слюсар, М.Скоробагата, X. Карпінська, Ж. Микитка, О. Кушплер, А. Мінасян, А.Шевчук, А.Ручко, Н.Заїкіна та ін.

Зараз на кафедрі працюють висококваліфіковані концертмейстери. Це – М. Драґан, Т. Голубєва,  Н. Пелех, Г. Іванюшенко, О. Гайдукевич.

Концептуальною основою діяльності кафедри є поєднання навчального процесу з концертно-виконавською і науково-методичною практикою. Це стає можливим завдяки натхненній творчій праці висококваліфікованих педагогів та концертмейстерів.

Концерти та музичні заходи кафедри у 2016-17 навчальному році

30 вересня 2016р.

Сольний концерт з творів польських композиторів асистента-стажиста, старшого викладача, лауреата всеукраїнських конкурсів Оксани Литвиненко.(Малий зал ЛНМА ім. М. Лисенка).

Клас професора Юрія Ланюка

В програмі:

  1. Вітольд Лютославський варіації на тему «Sacher» для віолончелі соло;
  2. Вітольд Лютославський «Grave» для віолончелі та фортепіано;
  3. Єжи Бауер 3 Primitivi для віолончелі та фортепіано;
  4. Єжи Бауер Соната для віолончелі та фортепіано;
  5. Фрідерік Шопен Соната для віолончелі та фортепіано.

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

20 жовтня 2016р.

Сольний концерт студентки IV курсу лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів  Анастасії Мякушко. (Малий зал ЛНМА ім. М. Лисенка).

Клас професора Юрія Ланюка

В програмі:

  1. Пауль Гіндеміт Соната для віолончелі та фортепіано;
  2. Дмитро Шостакович Соната для віолончелі та фортепіано;
  3. Бенджамін Бріттен Соната для віолончелі та фортепіано.

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

9 листопада 2016р.

Концерт присвячений 60-річчю професора Дмитра Комонька.(концертний зал ім. С. Людкевича)

Солісти: Роман Жарковський (аспірант), Зенон Дашак (студент V курсу)

В програмі твори Бенджаміна Бріттена та Белла Бартока.

Симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка, диригент Богдан Дашак.

10 листопада 2016р.

Творча зустріч професора Юрія Ланюка з колективом Рівненського музичного училища та сольний концерт старшого викладача Оксани Литвиненко ( Актовий зал).

В програмі:

  1. Луїджі Боккеріні Соната №6 для віолончелі та фортепіано A-Dur;
  2. П’єтро Локателлі Соната для віолончелі та фортепіано D-Dur.
  3. Франц Шуберт Соната «Арпеджіоне» для віолончелі та фортепіано.

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

11 листопада 2016р.

Творча зустріч професора Юрія Ланюка з колективом Острозької Національної академії та сольний концерт старшого викладача Оксани Литвиненко (Актовий зал).

В програмі:

  1. Луїджі Боккеріні Соната №6 для віолончелі та фортепіано A-Dur;
  2. П’єтро Локателлі Соната для віолончелі та фортепіано D-Dur.
  3. Франц Шуберт Соната «Арпеджіоне» для віолончелі та фортепіано.

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

11 листопада 2016р.

Сольний концерт студента IV курсу лауреата всеукраїнських та міжнародних конкурсів Модеста Менцинського. (Великий зал ЛНМА ім. М. Лисенка)

Клас доцента Тараса Менцинського.

В програмі:

  1. Дмитро Шостакович Соната для віолончелі та фортепіано;
  2. Євген Станкович Соната для віолончелі та фортепіано;
  3. Сергій Рахманінов Соната для віолончелі та фортепіано.

Партія фортепіано лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів Аліна Шевченко.

17 листопада 2016р.

Науково-практична конференція, присвячена 35-річчю  кафедри струнно-смичкових інструментів. (аудиторія 39)

Виступили:

  • Проректор з наукової роботи, професор Віктор Камінський;
  • Вчений секретар Ради ЛНМА, завідувач відділу аспірантури та асистентури-стажування, доцент Ольга Катрич;
  • Завідувая кафедрою струнно-смичкових інструментів, професор Юрій Ланюк;
  • Доцент Олег Лучанко;
  • Доцент Ольга Олійник;
  • Старший викладач Оксана Литвиненко;
  • Студентка IV курсу Анастасія Мякушко.

Концерт у малому залі студентів та викладачів кафедри:

Леслава Піхманець, Ярема Кіцила, Богдана Козирська, Едуард Погарецькі, Модест Менцинський, Анастасія Мякушко, Оксана Литвиненко.

24листопада 2016р.

Сольний концерт старшого викладача, лауреата всеукраїнських конкурсів Оксани Литвиненко.(Малий зал ЛНМА ім. М. Лисенка).

В програмі:

  1. Луїджі Боккеріні Соната №6 для віолончелі та фортепіано A-Dur;
  2. П’єтро Локателлі Соната для віолончелі та фортепіано D-Dur.
  3. Франц Шуберт Соната «Арпеджіоне» для віолончелі та фортепіано.

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

27 листопада 2016р.

Концерт віолончельної музики, присвячений річниці голодомору-геноциду українського народу 1932-1933рр. у Кракові (камерний зал у Вілла Деціуша).

В програмі твори Юрія Ланюка, Любави Сидоренко, Володимира Рунчака, Ольвє Мессіана,  Жюля Массне.

Партія фортепіано лауреат міжнародних конкурсів Маріанна Гумецька.

15 грудня 2016р.

Сольний концерт альтової музики студента V курсу Андрія Савича, клас доцента Юрія Далецького.

В програмі:

  1. Йоган Себастьян Бах Прелюдія з сюїти №6 для віолончелі соло (альтовий переклад);
  2. Ніколо Паганіні соната для альта та фортепіано;
  3. Йоганес Брамс соната для альта та фортепіано.

Партія фортепіано Оксана Гайдукевич.

21 грудня 2016р.

Звітний концерт камерного оркестру «Академія» «Різдвяний дарунок».(Концертний зал ім. С. Людкевича)

Виступили з камерним оркестром, студенти кафедри Сергій Гаврилюк та Анастасія Мякушко. Виконали Інтродукцію  та алєгро Едварда  Елгара. для струнного квартету і оркестру.

22 грудня 2016р.

Концерт романтичної музики для віолончелі. Виконала студентка IV курсу Анастасія Мякушко.

В концерті прозвучали твори Фелікса МендельсонаРобертата Шумана,Мануель де Фальї, Петра Чайковського.

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

28 грудня 2016р.

Концерт віолончельної музики «Шуман і Брамс – великі романтики». Виконала старший викладач, лауреат всеукраїнських конкурсів Оксана Литвиненко.(Малий зал ЛНМА ім. М. Лисенка).

В програмі:

  1. Йоганес Брамс Соната 1 для віолончелі та фортепіано;
  2. Роберт Шуман 3 п’єси-фантазії для віолончелі та фортепіано;
  3. Йоганес Брамс Соната №2 для віолончелі та фортепіано .

Партія фортепіано Заслужена артистка України Наталія Пелех.

30 січня 2017р.

Участь професора Юрія Ланюка у засіданні Комітету з Національної Премії України ім. Т.Г. Шевченка.

15 лютого 2017р.

Участь в меморіальному концерті Василя Барвінського з нагоди відкриття пам’ятної дошки композитору.

Соліст – доцент Тарас Менцинський.

В програмі:

Василь Барвінський Концерт для віолончелі та оркестру.

Оркестр оперної студії ЛНМА ім. М. Лисенка, диригент – Богдан Дашак.

20 лютого 2017р.

Участь професора Юрія Ланюка у заключному засіданні Комітету з Національної Премії України ім. Т.Г. Шевченка.

Інформація про діяльність кафедри струнно-смичкових інструментів за березень-травень 2017 року

Концерти та музичні заходи кафедри у 2016-17 навчальному році

Творчий звіт кафедри струнно-смичкових інструментів за 2015-2016 навчальний рік

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations