Професорсько-викладацький склад кафедри сольного співу сьогодні

Божко Людмила Федорівна • Вітошинський Роман Зенонович • Галій-Моравська Марія Василівна • Дашак Анна Юріївна • Жишкович Мирослава Андріївна • Калин Руслана Йосипівна • Качала Любов Василівна • Ковальчук Роман Ярославович• Косопуд Богдан Йосипович • Коструба Лілія Олександрівна • Липник Анатолій Миколайович • Лихач Олег Миколайович • Логойда Мирослава Олександрівна • Майчик Остап Іванович • Мамчур Світлана Анатоліївна • Ончул Петро Епіфанович • Процев’ят Марія Іванівна • Романюк Наталія Романівна • Савчук Людмила Юріївна • Свобода Наталія Борисівна • Сидір Орест Ярославович • Цигилик Олег Іванович • Чібісов Володимир Олегович

Людмила Божко

Людмила Божко

Людмила  Божко (нар. 1941 р.) – оперна та концертно-камерна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка України, професор.  Закінчила  Київську державну консерваторію ім. П.І.Чайковського за фахом «сольний спів» у класі народної артистки, професора З.Гайдай (1965). У 1965-1968 рр. – солістка Львівської опери, де заспівала провідні партії в операх:  Дж.Россіні «Севільський цирульник» (Розіна), Дж.Верді «Травіата» (Віолетта), «Ріголетто» (Джільда), «Сила долі» (Леонора), «Отелло» (Дездемона), Р.Вагнер «Тангойзер» (Єлизавета)  та ін. У 1968-1975 рр. – солістка Большого театру (Москва), у 1976-1999 рр. – солістка Львівського театру опери та балету. Виконала провідні партії в операх: М.Глінка «Руслан і Людмила» (Людмила),  М.Римський-Корсаков «Царева наречена» (Марфа), С.Прокофьєв «Війна і мир» (Наташа), М.Глінка «Іван Сусанін» (Антоніда),  В.А.Моцарт «Весілля Фігаро» (Сюзанна), В.А.Моцарт «Чарівна флейта» (Паміна). Слід відзначити високопрофесійне і творче виконання ролей сучасного та класичного українського репертуару: В.Кирейко «Лісова пісня»  (Мавка), В.Кирейко «У неділю рано …» (Настка), С.Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм» (Оксана і Одарка), Ю.Мейтус «Ріхард Зорге» (Ханко), Ю.Мейтус «Украдене щастя» (Анна), Ю.Янівський «Олеська балада» (Орися). У репертуарі  співачки понад 40 оперних партій. Гастролювала з колективом театру (оперні постановки) та з концертними виступами у Польщі, Угорщині, на Кубі, в Канаді, Італії, Чехії, Румунії. Має фондові записи опер: Дж. Менотті «Телефон» (Люсі), С.Людкевич «Довбуш» (Ксеня, Дзвінка), Б.Янівський «Олеська балада» (Орися), В.Губаренко «Ніжність» (Вона), арії та романси зарубіжних та українських композиторів. Співачка була учасницею майже всіх декад українського мистецтва в республіках колишнього Радянського Союзу.

З 1985 р. Людмила Федорівна – викладач кафедри сольного співу Львівської державної консерваторії (тепер – Львівська національна академія). Серед її випускників лауреати міжнародних конкурсів: солістка Віденської камерної опери А.Ковалко, солістки львівського національного театру опери і балету Ю.Лисенко та В.Коломіщева. Л.Божко видала педагогічний посібник «Український романс» для музичних навчальних закладів III-ІV ступеня акредитації. За високохудожнє виконання духовної музики та заслуги перед помісною Українською Православною Церквою нагороджена орденом Святого Архистратига Михаїла (1999 р.).

Анна Дашак

Анна Дашак

Анна Дашак (нар. 1936 р.) – оперна співачка (сопрано), заслужена артистка України, професор кафедри. Закінчила диригентський факультет Львівської консерваторії (клас М.Антківа, 1960 р.) та Київську державну консерваторію ім. П.І.Чайковського по класу вокалу проф. М. Єгоричевої (1964 р.). У 1964-1965 рр. – солістка Київської філармонії.  1965 -1992 рр. – солістка Львівського державного академічного театру опери та балету ім. І.Франка. Заспівала понад 40 провідних партій лірико-драматичного репертуару, серед них: Флорія Тоска («Тоска» Дж.Пуччіні), Мімі («Богема» Дж.Пуччіні), Леонора («Трубадур» Дж.Верді), Ельвіра («Ернані» Дж.Верді), Єлизавета («Дон Карлос» Дж.Верді), Віолетта («Травіата» Дж.Верді), Сантуцца («Сільська честь» П.Масканьї), Єлизавета («Тангойзер» Р.Вагнера) та цілу низку оперних партій українських та російських композиторів. Гастролювала у багатьох країнах світу. Нагороджена  численними Почесними грамотами.

3 1985 р. – викладач вокалу на кафедрі сольного співу Львівської державної консерваторії (тепер Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка). Серед випускників Анни Юріївни Дашак – солістка опери «Дікаппо» у Нью-Йорку О.Грабова, лауреат 13 міжнародних конкурсів, солістка Київської національної опери С.Годлевська, дипломант Міжнародного конкурсу, солістка Львівської філармонії В.Голубнича-Микулка, солістка Київської опери Дарія Князєва. А.Дашак видала навчальний посібник «Божественна природа звуку», низку наукових статей та 8 методичних розробок. Остання на сьогоднішній день її науково-методична праця – збірка статей «Сучасний погляд на мистецтво співу». Автор прозових книжок «Пілігрими безконечності», «Сплачений борг», «Велінням карми».

Роман Вітошинський

Роман Вітошинський

Роман Вітошинський (нар. 1940 р.) – оперний співак (тенор), народний артист України, професор кафедри, лауреат міжнародної премії Національної спілки театральних діячів України. У 1964-1969 рр. навчався у Львівській державній  консерваторії ім. М.В.Лисенка у класі професора
О.Дарчука. З 1968 р. – соліст Львівської національної опери. У репертуарі співака десятки оперних партій, серед яких Альфред, Герцог («Травіата», «Ріголетто» Дж.Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж.Бізе), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж.Россіні), Рудольф («Богема» Дж.Пуччіні), Ернесто («Дон Паскуалє» Г.Доніцетті), Ликов («Царева наречена» М.Римський-Корсаков), Лєнський («Євгеній Онєгін» П.Чайковський), Володимир («Дубровський» Е.Направник) та ін. Співак брав участь у декадах українського мистецтва в республіках колишнього Радянського Союзу. Проводив широку концертну діяльність, гастролюючи у містах Канади, Франції, Швейцарії, Лівії, Польщі, Угорщини. Співав в оперних театрах Санкт-Петербурга, Мінська, Казані, Києва, Одеси та інших. 3 1980 року Роман Зенонович працює у Львівській національній музичній академії на кафедрі сольного співу.

Наталія Свобода

Наталія Свобода

Наталія Свобода (нар. 1945 р.) – оперна співачка (мецо-сопрано), заслужена артистка України, доцент (2003). Навчалася у Житомирському музичному училищі ім. В.В.Косенка (диригентсько-хоровий відділ) та Рівненському педагогічному інституті. У 1975р. закінчила Львівську державну консерваторію (клас доц.. В.Підоріни). 3 1972 р. до 2008 р. – солістка Львівського театру опери та балету ім. С.Крушельницької. За час роботи в театрі виконала понад 40 різноманітних партій мецо-сопранового репертуару. Серед них: Любаша («Царева наречена» М.Римського-Корсакова), Марфа («Хованщина» М.Мусоргського), Кармен («Кармен» Ж.Бізе), Амнеріс («Аїда» Дж.Верді), Азучена («Трубадур» Дж.Верді), Еболі («Дон Карлос» Дж.Верді), Маддалена («Ріголетто» Дж.Верді), Лаура («Джоконда» А.Понк’єллі), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Ядвіга, Чеснікова («Страшний двір» С.Монюшка), Кончаківна («Князь Ігор» О.Бородіна), Поліна («Пікова дама» П.Чайковського), Солоха («Різдвяна ніч» М.Лисенка), Йохаведда («Мойсей» М.Скорика) та ін. Неодноразово брала участь у міжнародних фестивалях оперного мистецтва в Польщі (Варшава, Катовіце, Бидгощ) та міжнародних фестивалях «Віртуози». У 1993–2002рр. гастролювала з партіями: Азучени в прем’єрі опери «Трубадур» (м. Битом, Польща), Амнеріс в опері «Аїда» Дж.Верді у містах Італії (Рим, Неаполь, Сан-Ремо, Помпея, Генуя, о. Сицилія), в Німеччині, Австрії (Берлін, Штутгарт, Мангейм, Інсбрук та ін.) 3 концертними програмами виступала в Естонії, Росії, Угорщині, Чехії, Польщі. Мала чисельну кількість концертів на українському радіо і телебаченні. Записаний компакт-диск та аудіокасета опери «Мойсей» М.Скорика. Має ряд фондових записів на радіо, телебаченні та студії «Укртелефільм». З 2003 р. – доцент кафедри сольного співу.

Анатолій Липник

Анатолій Липник

Анатолій Липник (нар. 1943 р.) – оперний співак (баритон), народний артист України, доцент кафедри академічного співу. У  1966-1971 рр. – студент Львівської державної консерваторії ім. М.Лисенка (клас професора О.Дарчука). У 1970 р. брав участь у Всесоюзному конкурсі на кращу концертну програму у м. Мінську (Білорусія), був відзначений дипломом. У 1975 р. став лауреатом Міжнародного конкурсу вокалістів у Голландії (Хертогенбос). За час навчання у консерваторії виконав в оперній студії ряд оперних партій: Онєгін («Євгеній Онєгін» П.Чайковського), Шарплес («Мадам Батерфляй» Д.Пуччіні), Фігаро («Севільський цирульник» Дж.Россіні), Жермон («Травіата» Дж.Верді), Зурга («Шукачі перлів» Ж.Бізе). 3 1971 р. – соліст Львівської опери. У його репертуарі біля 60 оперних партій. Серед них: Мечник («Страшний двір» С.Монюшка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Микола («Наталка Полтавка» М.Лисенка), Петро Бородін («Солов’їна ніч» В.Губаренка), Наполеон («Війна і мир» С.Прокоф’єв), Доктор Малатеста («Дон Паскуале» Г.Доніцетті), Вольфрам («Тангойзер» Р.Вагнера), Тоніо  («Паяци» Р.Леонкавалло), Альфіо («Сільська честь» П.Масканьї), Ренато, Набукко, Жермон, Яго, Амонасро, Фальстаф («Бал-маскарад», «Набукко», «Травіата», «Отелло», «Аїда», «Фальстаф» Дж.Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж.Россіні), Ібн-Хакіа («Іоланта» П.Чайковського), Скарпіа («Тоска» Дж.Пуччіні) та ін. За час роботи у театрі гастролював в Україні (Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Полтава, Суми, Вінниця) та за її межами: Росія (Ростов), Білорусія (Мінськ), а також у Польщі (Краків, Варшава, Криниця), Австрії (Кауфштайн), Голандії, Бельгії, Англії тощо. Викладач кафедри сольного співу. У 2008 р. випускник Анатолія Миколайовича В.Дарчук став лауреатом Всеукраїнського конкурсу вокалістів Т.Терен-Юськіва.

Олег Цигилик

Олег Цигилик

Олег Цигилик (нар. 1939 р.) – заслужений діяч мистецтв України (1990), диригент-хормейстер, співак (баритон), музично-громадський діяч, педагог, професор кафедри академічного співу. Закінчив Львівську державну консерваторію ім. М.Лисенка (1967 р.) як вокаліст та диригент. 3 1967 р. – викладач, керівник хору, завідувач диригентсько-хорового відділу Дрогобицького музичного училища  ім. В.Барвінського, викладач музично-педагогічного факультету Педагогічного інституту ім. І.Франка,  керівник заснованої ним хорової капели «Легенда». 3 1977 р. працює з хоровими колективами: хор студентів консерваторії (1977-1979), народна хорова капела Політехнічного інституту (1978-1980), народна чоловіча хорова капела «Сурма» Палацу культури профтехосвіти (1978-1986), академічний хор «Каменяр» Львівського державного університету ім. І.Франка (1980-1983). У 1986-1988 рр. – художній керівник та головний диригент заслуженої хорової капели «Трембіта» Львівської обласної філармонії. 3 1988 р. – викладач, керівник академічного хору викладачів Львівського музично-педагогічного училища ім. Ф.Колесси та організованого ним чоловічого хору «Гомін» при обласному відділенні Музичного товариства України. 3 1993 р. – доцент кафедри хорового диригування Львівської державної консерваторії та керівник мішаного навчального хору студентів Львівського музичного училища і хору «Гомін». У 2000-2001 рр. – керівник хору та викладач вокалу Львівської духовної семінарії, у 2001-2003 рр. – художній керівник і головний диригент заслуженої хорової капели «Боян».

3 2001 року – доцент кафедри оркестрового диригування та кафедри академічного співу. Як педагог-вокаліст з 2004 року працює на міжнародних регентсько-дяківських курсах, організованих інститутом Літургіки Українського католицького університету у м. Львові. Олег Іванович має велику кількість вихованців, які успішно працюють у концертно-виконавській сфері та на педагогічній і духовно-релігійній ниві. Серед них лауреати міжнародних конкурсів: О.Сидір, О.Созанський, М.Саноцький, О.Рокитинець, М.Гірчак та ін. Професійними виконавцями та педагогами стали: Є.Аудевська, Н.Чумак-Цигилик, В.Опришко, Б.Курек, Н.Сторощук, А.Лехтерев, Б.Криницький та ін.

Марія Процев'ят

Марія Процев’ят

Марія Процев’ят (нар. 1936 р.) концертно-камерна співачка (сопрано), доцент, педагог вокалу, диригент, громадський діяч, заслужена артистка України, «Відмінник народної освіти», «Викладач-методист», нагороджена «Хрестом заслуги 2-го ступеня» у Великій Британії.

Музичну освіту здобула у Львівському музично-педагогічному училищі ім. Ф. Колесси (диригентський відділ, клас доцента І. Небожинського)  та Львівській консерваторії  ім. М. Лисенка (клас доцента Д.Бандрівської). Після закінчення якої у 1963 р. за спеціальністю «Сольний спів» і присвоєнням їй кваліфікації- оперна, камерна співачка, викладач вокалу розпочала працю у Львівській консерваторії на двох кафедрах – камерного ансамблю та концермейстерства і викладання камерного співу  на кафедрі сольного співу. Проводила масштабну концертну діяльність як камерна співачка і як солістка великих музичних форм: ораторій, кантат, мес, поем для хору і симфонічного оркестру. Серед них «Магніфікат» і «Меса сі мінор» Й.С. Баха, «Урочиста меса» Л. ван Бетовена, концерти Д.Бортнянського, «Реквієми» В.А.Моцарта, Дж.Верді, Л.Керубіні, «Стабат Матер» Д.Перголезі, А.Дворжака, К.Шимановського, «Радуйся, ниво неполитая» М.Лисенка, «Вільній Україні» С.Людкевича, триптих «Гуцулка Олена» М.Колесси, «Червона калина» Л.Дичко, «Людина» М.Скорика та ін. Співпрацювала з провідними диригентами: М.Колессою, Г.Верьовкою, Ю.Луцівим, Є.Вахняком, В.Василевичем, Арбітом, Д.Пелехатим; композиторами: С.Людкевичем, В.Барвінським, Я.Ярославенком, М.Колессою, А.Кос-Анатольським, Д.Задором, Б.Фільц, В.Флисом, твори  яких відкривала вперше, дарувала їм сценічне життя. Працювала  як солістка із Заслуженими хоровими капелами «Трембіта» і «Боян», народною хоровою капелою хлопчиків і мужчин «Дударик», з хорами Львівської консерваторії та Музично-педагогічного училища, із симфонічними оркестрами  Львівської  національної  опери ім. С.Крушельницької, філармонії, консерваторії, Львівського національного університету і Політехнічного інституту та ін. Сольні виступи співачки зняті у кількох фільмах та записані на платівках фірм «Мелодія» (Москва) та «Арка-Рекорд» (США). Марія Іванівна має значну кількість фондових записів на Українському і Львівському радіо та телебаченні, а також компакт – диск.  У репертуарі співачки більше 600 творів, де особливе місце займає творчість західно-європейських композиторів (Й.С.Баха, Г.Ф.Генделя, К.В.Глюка Ф.Шуберта, Р.Шумана, Й.Брамса, Р.Штрауса, Г.Вольфа, К.Деб’юсі, Г.Малєра, Ш.Гуно, Ж.Масне, Ф.Ліста, Е.Гріга, Я.Сібеліуса, С.Монюшка), російських композиторів  (М.Глінки, М.Р-Корсакова, С.Рахманінова, П.Чайковського, О.Гречанінова), українських композиторів (М.Лисенка, К.Стеценка Я.Степового, М.Дремлюги, Б.Лятошинського, В.Косенка, С.Людкевича, Л.Дичко, Б.Фільц), галицьких і львівських композиторів (Д.Січинського, Я.Лопатинського, В.Матюка, О.Нижанківського, В.Барвінського, Н.Нижанківського, А.Кос-Анатольського і ін.) Географія гастролей співачки охоплює  Прибалтику (Вільнюс, Каунас, Рига, Таллін), республіки Закавказзя (Баку, Тбілісі, Єреван), Таджикистан (Душанбе, Вакш), Росія (Москва – Кремлівський Палац з’їздів, Магнітогорськ, Санкт-Петербург, Пушкіно), Придністров’я, Білорусія, Польша, Чехія, Україна.

Марія Іванівна Процев’ят – учасниця пленумів Національної спілки композиторів України, вечорів поезії Національної спілки письменників, концертів до ювілейних дат визначних постатей у музиці і письменстві: Ф.Шопена, М.Вербицького, В.Косенка, Є.Козака, О.Мишуги, М.Менцинського, І.Алчевського, Г.Сковороди, М.Рильського, А.Малишка, Л.Забашти,  В.Сосюри  та ін. Впорядкувала збірник гаївок, Літургії  з творів української хорової літератури, а також гармонізувала і видала «Божественну Літургію святого Івана Золотоустого» (народний спів) для мішаного хору та збірник  українських народних пісень із свого репертуару. Співачка неодноразовий член журі всеукраїнських та регіональних конкурсів вокалістів. Вона автор багатьох статей про видатних українських співаків (С.Крушельницьку, І.Алчевського, Б.Гмирю, Д.Бандрівську, диригента Є.Вахняка та піаністів Я.Матюху, М.Кравців-Барабаш). Крім концертної і педагогічної діяльності, Марія Процев’ят провадить активну просвітницьку роботу ­– популяризує  українську класичну музику та народну пісню. Створила хор української національної пісні «Вірли», де є художнім керівником і диригентом, який став  лауреатом  Міжнародних конкурсів і гастролювала з ним у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії, Чехії, Польщі, Литві, Латвії, Криму, Придністров’ї, Україні. За відродження та пропаганду української музики  у світі співачка нагороджена «Хрестом Заслуги 2-го ступеня»  у  Великій  Британії. Артистка – член Президії Львівського клубу творчої молоді «Пролісок», який став осередком  шістдесятницького руху. Крім того, вона керівник-наставник етнографічної секції Товариства Лева з часу його заснування у 1987 р., де відновила автентичні варіанти українських обрядів – вертепів, гаївок, свято обжинок та коляд. На даний час Марія Іванівна Процев’ят доцент кафедри сольного співу Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка та викладач вокалу кафедри культури і мистецтв у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Мирослава Логойда

Мирослава Логойда

Мирослава Логойда (нар. 1940 р.), професор кафедри академічного співу – клас концертно-камерного співу. Закінчила Львівську музичну школу-інтернат ім. С.Крушельницької (клас фортепіано О.П’ясецької-Процишин) та фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка (клас проф. О.Криштальського, 1963 р.). У 1962-1975 рр. – концертмейстер кафедри сольного співу у класі доцента Н.Чубарової та професора О.Дарчука. Як акомпаніатор брала участь у республіканських, всесоюзних та міжнародних конкурсах із студентами Г.Заставним, О.Басистюк, О.Чепурним та ін. З 1972 р. – викладач кафедри концертмейстерства, а з 1977 р. – старший викладач кафедри сольного співу (концертно-камерний клас). Концертна діяльність студентів класу Мирослави Олександрівни Логойди є багатоплановою та насиченою. Щорічно її студенти виконують 8-12 афішних концертів з програмами композиторів різних епох і стилів. Підготовила та провела ряд проектів з творів ораторійного жанру, зокрема:  ораторія «Самсон» Г.Генделя (1994 р.), ораторія «Ілля» Ф.Мендельсона (2000 р., 2007 р.), «Ave Maria» (2001 р.), «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі (2003 р.), меса «Solennella» Дж.Россіні (2004 р.), «Stabat Mater» А.Дворжака (2005 р.), Requiem В.А.Моцарта (2006 р.), симфонія № 4 Г.Малєра (2008р .), «Ave verum» (2008 р.), Messa di Gloria Дж.Пуччіні, в яких сольні та ансамблеві партії виконували студенти її класу і виконання яких записані на компакт-дисках. Опублікувала книжку „В.Ігнатенко. Життєвий та творчий шлях» (2003 р.), ряд біографічних нарисів про Р.Сов’яка, В.Дударя, В.Чайку.

Мирослава Олександрівна – автор численних науково-методичних розробок, програм. Нею опрацьовані та упорядковані рукописи вокальних творів (солоспівів) галицьких композиторів і видані нотні збірки Д.Січинського, О.Нижанківського, Я.Лопатинського, а також солоспіви сучасних авторів – Р.Сов’яка, О.Зелінського, О.Козаренка. Видано посібник «Вокальні камерні твори українських композиторів: В.Матюк, О.Нижанківський, Я.Ярославенко, М.Скорик, О.Козаренко». У творчому доробку М.Логойди – біля 70-ти поетичних перекладів українською мовою з оригінальних текстів пісень і романсів французьких, німецьких, італійських, польських та російських композиторів. За час педагогічної роботи виховала понад 100 студентів, серед яких – лауреати міжнародних конкурсів: народна артистка України Л.Кондрашевська, народна артистка України М.Фарина, заслужений діяч мистецтв України Богдан Косопуд, заслужені артисти України О.Велка, О.Дерда, Я.Войтюк, лауреат Міжнародних конкурсів З.Кушплер, лауреат Міжнародного конкурсу ім. С.Прокоф’єва В.Лісковецький, лауреат конкурсу-фестивалю ім. С.Людкевича О.Грабова, лауреати Міжнародного конкурсу ім. А.Дворжака М.Загорулько, С.Годлевська, А.Ковалко, М.Швидків, лауреат Міжнародного конкурсу камерних співаків М.Загорулько, володарка Гран Прі Всеукраїнського конкурсу Терен-Юськіва, дипломант Міжнародного конкурсу П.Домінго М.Жехович та ін. Серед її випускників – два кандидати мистецтвознавства – проф. Т.Молчанова та доц. М.Жишкович. Неодноразовий член журі Всеукраїнських конкурсів вокалістів.

Марія Галій-Моравська

Марія Галій-Моравська

Марія Галій-Моравська (нар. 1940 р.) – оперна та концертна співачка (сопрано), заслужена  артистка України. Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка (історико-теоретичний факультет у професора С.Людкевича) та 3 курси вокального факультету. Відтак, з 1966 р. навчалася в Одеській державній консерваторії ім. А.В.Нежданової (клас проф. О.Благовідової). Після закінчення консерваторії була солісткою Львівської філармонії. 1969–1997 рр. – солістка Львівського академічного театру опери і балету ім. Івана Франка, де виконала понад 70 оперних партій (великих, середніх, малих), серед них: Наталка («Наталка Полтавка» М.Лисенка), Оксана та Одарка («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Джільда («Ріголетто» Дж.Верді), Церліна («Дон Жуан» В.А.Моцарта), Лейла («Шукачі перлів» Ж.Бізе), Норіна («Дон Паскуале» Г.Доніцетті, Мюзетта («Богема» Дж.Пуччіні), Ганна («Страшний двір» С.Монюшка), Олена («Прекрасна Єлена» Ж.Оффенбаха) та ін. М.Галій – лауреат багатьох Всеукраїнських конкурсів. Постійно виступала із сольними концертами у багатьох містах України та за кордоном. Була однією з перших виконавиць творів С.Людкевича, А.Кос-Анатольського, Є.Козака та інших львівських композиторів. За сумісництвом 25 років працювала викладачем сольного співу: спершу у Львівському музично-педагогічному училищі ім. Ф.Колесси, а відтак у Львівському музичному училищі ім. С.Людкевича. З 2006 р. Марія Василівна Галій працює старшим викладачем кафедри академічного співу Львівської  національної музичної академії ім. М.В.Лисенка. В.Галій є автором статей та рецензій про багатьох виконавців та вчених, упорядником та музичним редактором збірника «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине», куди ввійшли думи, романси, авторські та народні пісні для голосу в супроводі бандури. Виховала багатьох лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Мирослава Жишкович

Мирослава Жишкович

Мирослава Жишкович (нар. 1957 р.) – концертно-камерна співачка (сопрано), доцент, кандидат мистецтвознавства. Музичну освіту здобула у Львівській музичній школі-інтернаті ім. С.Крушельницької (клас фортепіано О.П’ясецької-Процишин, 1964-1975 рр.) та Львівській державній консерваторії ім. М.В.Лисенка по класу фортепіано (клас проф. М.Крушельницької, 1975-1980 рр.) та концертмейстерства (клас проф. М.Логойди, 1976-1980), сольного і камерного співу (клас доц. М.Хмельницької та доц. Н.Чубарової, 1984-1989 рр.). У 1979-1990 рр. – концертмейстер кафедри сольного співу у класах заслуженої артистки України Л.Жилкіної, доцентів Н.Чубарової, М.Хмельницької та у класі хорового диригування доц. В.Філатова. За цей час опанувала вагомий обсяг оперного та камерного вокального репертуару. Як акомпаніатор брала участь у республіканських та всесоюзних конкурсах зі студентами – лауреатами та дипломантами, була неодноразовим учасником музичного фестивалю «Київська золота осінь». У її творчому доробку як концертно-камерної співачки – виступи у тематичних концертах «Чарівний світ музики Е.Гріга», «Романси О.Даргомижського», «Вокальні твори композиторів Польщі» (Ф.Шопен, С.Монюшко, К.Шимановський), «Вокальна музика Е.Гранадоса», «Вокальна та інструментальна музика композиторів США», «У старовинному стилі», «Романси М.Римського-Корсакова», «Солоспіви українських композиторів на слова М.Шашкевича, О.Олеся», участь у літературно-музичному вечорі пам’яті Лесі Українки та ін. М.Жишкович має фондові записи на львівському телебаченні (програми «Автограф», «Історія одного романсу»).

3 1990 до 2011 р. – викладач та керівник педагогічної практики студентів IV-V курсів. Читає два лекційні курси: з 1992 р. – «Основи вокальної методики», а з 2001 р. – «Історія вокального мистецтва». 3 2001 р. веде клас камерного, а з 2007 р. і сольного співу, готуючи зі студентами цікаві концертні програми. Серед її випускників – лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів: І.Назаров, Н.Гринишин, О.Мельник, Н.Андріїв та В. Максим (дует); А.Шумаріна, Ван Сі. Керує магістерськими роботами. За час 2007-2011 рр. випустила 25 магістрів.

Мирослава Жишкович також займається дослідницькою діяльністю. Напрямок її наукових досліджень – вокальне виконавство та педагогіка, історія українського вокального мистецтва, зокрема галицького XIX – першої половини XX ст. Автор низки публікацій про співаків та педагогів: В.Висоцького, О.Мишугу, Ч.Зарембу, О.Бандрівську, М.Голинського, Б.Гмирю, О.Дарчука, І.Кушплера, О.Цигилика, А.Дашак, а також енциклопедичних гасел, присвячених В.Висоцькому, А.Діанні, З.Козловській, Ч.Зарембі («Енциклопедія Львова», Т.1, 2007; Т. 2, 2008). У 2006 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства на тему «Львівська вокальна школа другої половини XIX – першої половини XX століть».

М.Жишкович – учасник численних наукових конференцій різного рівня, зокрема: Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Українська художня культура: історія і сучасність» (Київ, 2003); науково-практичної конференції «Історія і сучасність української культури як об’єкт соціокультурного аналізу» (Львів, 2003); науково-практичної конференції «Академічне народно-інструментальне мистецтво та вокальні школи Львівщини» (Львів, 2005); І Міжнародної науково-практичної конференції з проблем вокального мистецтва «Діалог: історія і сучасність» (Львів, 2007); Х міжнародної наукової конференції «Musika Galiciana» (Жешув, 2007); міжнародної науково-теоретичної конференції «Харків у контексті світової музичної культури: події та люди» (Харків, 2008), ІІ Міжнародної науково-практичної конференції з проблем вокального мистецтва «Камерно-вокальна творчість в історичній ретроспективі» (Львів, 2011). Інтенсивно займається науково-методичною роботою, є автором низки програм, методичних розробок з історії вокального мистецтва та вокальної педагогіки, зокрема: «Збірник вокальних вправ: Для викладачів-початківців та студентів музичних навчальних закладів» (у співавторстві з М.Хмельницькою, 1992); «Педагогічна практика: Програма для вокальних факультетів вищих навчальних закладів» (1994); «Репертуарний додаток до програм вокальних факультетів музичних навчальних закладів» (у співавторстві з М.Хмельницькою, 1996); «Контрольно-кваліфікаційні завдання з предмета „Основи вокальної методики та педагогіки”: Поради для студентів вокальних факультетів вищих навчальних закладів культури і мистецтв ІІІ – ІV рівнів акредитації» (2004); «Вокально-педагогічні принципи Валерія Висоцького» (2004); «Основи вокально-педагогічних навиків: Методичні поради для студентів вокальних факультетів вищих навчальних закладів культури і мистецтв ІІІ – ІV рівнів акредитації» (2007); «Вокально-педагогічні принципи та виконавські поради Остапа Дарчука і Марії Сіверіної» (у співавторстві з Г.Бень, 2008). Займається упорядкуванням наукових збірок кафедри сольного співу. Неодноразовий опонент на захистах кандидатських дисертацій; рецензент наукових праць, статей та досліджень.

Орест Сидір

Орест Сидір

Орест Сидір (нар. 1961 р.) – оперний співак (баритон), заслужений артист України, лауреат Міжнародного конкурсу ім. С.Крушельницької, ст. викладач кафедри сольного співу. 1984-1989 рр. – студент Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка (клас проф. І.Кушплера). 3 1989 р. – соліст оперної студії при Львівській державній консерваторії, а з 1994 р. – соліст Львівського оперного театру. У репертуарі співака велика кількість оперних партій. Серед них: Омар («Купало» А.Вахнянина), Ібрагім («Роксолана» Д.Січинського), Ріголетто, граф Ді Луна, Жермон, Ренато, Амонасро («Ріголетто», «Трубадур» «Травіата», «Бал-маскарад», «Аїда» Дж.Верді), Фігаро («Севільський цирульник» Дж.Россіні), Онєгін («Євгеній Онєгін» П.Чайковського), Роберт («Іоланта» П.Чайковського) та ін. Виконавська майстерність Ореста Ярославовича Сидора високо оцінена вітчизняними та зарубіжними критиками. Окрім виконавської практики, впевнено реалізує себе як викладач співу. 3 1993 р. – працює на кафедрі хорового диригування, а з 2002 р. – старший викладач кафедри сольного співу Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка.

Богдан Косопуд

Богдан Косопуд

Богдан Косопуд (нар. 1957 р.) – оперний та концертно-камерний співак (баритон), заслужений діяч мистецтв України. У 1976 році закінчив Львівське музично-педагогічне училище ім. Ф.Колесси (клас М.М.Ногтєвої та Л.М. Редченко). Проходив строкову службу в ансамблі ПрикВО (1976-1978 рр.). У 1978 р. вступив до Львівської державної консерваторії, яку закінчив у 1983 році (клас сольного співу у проф. П.П.Кармалюка, клас камерного співу у доц. Н.К.Чубарової та проф. М.О.Логойди). З 1981р.  соліст  Львівської  опери,  виконав  партії: Марсель («Богема» Дж.Пуччіні), Шарплес («Чо-чо-сан» Дж.Пуччіні), Сільвіо («Паяци» Р.Леонкавалло), Ебн-Хакіа («Іоланта» П.Чайковського), Микола («Наталка Полтавка» М.Лисенка), Султан («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Барон («Травіата» Дж.Верді), Марулло («Ріголетто» Дж.Верді), Фіорелло («Севільський цирульник» Дж.Россіні). Багато років працював солістом оперної студії при консерваторії, пізніше академії ім. М.Лисенка, виконав такі оперні партії: Онєгін («Євгеній Онєгін» П.Чайковського, Алєко («Алєко» С.Рахмнінова), Зурга («Шукачі перлів» Ж.Бізе), Сташко   («Заграва» А.Кос-Анатольського), Султан («Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського), Ебн-Хакіа («Іоланта» П.Чайковського). З 1983 р. – соліст Кримської державної   філармонії, 1989 р. – соліст Львівської обласної  філармонії, 2003 р. – соліст   Рівненської обласної філармонії. Представляв українське мистецтво у багатьох країнах світу: США, Канада, Великобританія, Німеччина, Австрія, Угорщина, Польща, Росія,  Голландія, Швейцарія. 1986 рік – виступив із сольним концертом в ООН (Нью-Йорк, США). Концертний репертуар Б.Косопуда – від оперних  арій, кантат, романсів, західноєвропейської та вітчизняної класики –   до сучасних українських творів та  народних пісень. Сольні програми складають твори композиторів стилю бароко, а також  В.А.Моцарта, П.Чайковського, С.Рахманінова, Д.Кабалевського, М.Лисенка, А.Кос-Анатольського, І.Майчика, Б.Янівського, С.Петросяна, В.Квасневського та ін. Має значну кількість фондових записів на державному радіо України та Львівському радіо і телебаченні (лемківські пісні, арії з опер, романси, твори українських авторів, народні пісні та власні твори). На замовлення музичної редакції Львівського радіо (1992р.) разом із З.В.Максименко записав сольний концерт з творів М.В.Лисенка. У доробку співака – компакт-диски «Чужино» (2003р.),  «Україно, матінко мила» (2005р.) та «Пригорніть мене, рідна, до себе» (2008р.).   Має свої видання: музично-поетична  збірка «З  болем та любовю»  (2003); поетична збірка «До господа іду» (2007); збірник вокальних творів на власні вірші «Україно, матінко мила» (2007); навчальний посібник для баритона «Пісні та романси українських композиторів з репертуару Богдана Косопуда» (2014).

Богдан Йосипович Косопуд – викладач (2003 р.), завідувач вокального відділу (2011 р.) у Львівському державному музичному училищі ім.С.Людкевича. Його учні Ярослав Папайло, Юрій Григораш, Ольга Вельгош, Володимир Кручкевич є нинішніми студентами вокального факультету ЛНМА ім. М.Лисенка. Марта Перхач студентка вокального факультету музичної академії у м. Вроцлав (Польща),  усі вони лауреати Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів вокалістів.

З вересня 2011 р. Б.Й.Косопуд викладач кафедри сольного співу  Львівської національної музичної академії. Веде широку доброчинну громадську і концертну  діяльність. Член журі багатьох конкурсів вокалістів, ініціатор і організатор святкувань та видання компакт-диска «Співає Павло Кармалюк» до 100 річчя видатного українського співака, свого учителя.

Наталія Романюк

Наталія Романюк

Наталія Романюк  – Лірико-колоратурне сопрано, заслужена артистка України (2003 р.). Закінчила Львівську державну консерваторію ім. М.В.Лисенка (1991 р., клас Т. Карпатської).

З 1989 р. – солістка Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької.

Володіючи гарними природними вокальними даними і маючи добру школу,   Н. Романюк однаково майстерно виконує музику композиторів різних країн та епох. Співачка має тонке відчуття стилю, добрі акторські здібності.

Н.Романюк гастролювала у складі трупи театру зі спектаклями в Польщі, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Катарі, Лівані, а також брала участь у музичних фестивалях у Голландії, Польщі, Данії, Великобританії. Виконувала головні партії в концертних постановках опер «Дідона та Еней» Г.Перселла, «Алкід» Д.Бортнянського.

У репертуарі співачки такі оперні партії: Джільда, Віолетта («Ріголетто», «Травіата» Д.Верді), Розіна («Севільський цирульник» Дж.Россіні), Мюзетта («Богема» Д.Пуччіні), Марильця («Тарас Бульба», М.Лисенка), Оксана («Різдвяна ніч» М.Лисенко) Розалінда, Адель, Арсена («Лилик», «Циганський барон» Й.Штрауса), Фраскіта («Кармен» Ж.Бізе), Оскар («Бал-маскарад» Дж.Верді), Анна Главарі («Весела вдова» Ф.Легар), Еврідіка («Орфей і Евридіка» К.Ф.Глюк), Адіна («Любовний напій» Г.Доніцетті).

Окрім роботи в театрі, співпрацювала з духовим оркестром штабу ПрикВО Західного військового командування, також з хоровою капелою «Дударик». Була членом журі дитячих вокальних конкурсів.

З вересня 2011 року Наталія Романівна запрошена на педагогічну роботу до Львівської національної музичної академії ім. М.В.Лисенка.

Олег Лихач

Олег Лихач

Олег Лихач  – оперний співак (тенор), народний артист України. З 1971 р. – учасник хору хлопчиків «Дударик». У 1974 р. був виданий диск-гігант, де Олег виступив солістом (засновник і головний диригент – народний артист України М. Кацал). У 1978 р. закінчив навчання у Львівській дитячій музичній школі № 2 по класу скрипки (викл. В.Долгашов). У школі був незмінним учасником  вокальних ансамблів, грав у драматичному гуртку. Не полишав співу і під час навчання у Львівському політехнічному інституті, був постійним учасником «Весни Політехніки». Після завершення служби у лавах Збройних Сил у 1986 р. Розпочав роботу у хорі Львівського оперного театру. У тому ж році був зарахований на підготовче відділення Львівської державної консерваторії, яку закінчив у 1995 р. (клас сольного співу Р.Вітошинського, клас камерного співу проф. М.Логойди). У кінці 80-х – на початку 90-х рр.. – учасник «Львівського ретро» та театру-студії «Не журись». Його запрошують, як соліста, і різні хорові колективи. Зокрема з хорами «Мрія», «Gloria», «Трембіта», Львівським камерним хором брав участь  у багатьох міжнародних хорових конкурсах та фестивалях. Від 1990 року працює в Львівській спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. С. Крушельницької на посаді концертмейстра-ілюстратора. З  1996 р. – соліст Львівської опери. З 2002 р. – співпрацює з Одеським театром  опери та балету. У 2005-2006 р. співпрацював з Вроцлавською оперою, де взяв участь у постановці та записі DVD опери «Галька» С.Монюшка. У 2003 році отримує почесне звання «Заслужений артист України». Гастролював у країнах Південної та Північної Америки, Європи, Середнього Сходу: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Канада, Німеччина, Франція, Бельгія, Великобританія, Італія, Іспанія, Польща, Греція, Катар.

  • 2000 р. Австрія – Дж.Bерді   «Травіата»
  • 2000 р. Італія –  Ф. Легар «Весела  Вдова»
  • 2001 р. Італія,  Рим, Ватикан – О. Козаренко «Страсті», Подячне паломництво на приїзд Папи Римського Івана-Павла ІІ в Україну
  • 2002 р. Молдова – Дж. Верді «Травіата»
  • 2002 р. Великобританія, Шотландія – Дж. Россіні «Севільський Цирульник», Дж. Верді «Травіата»
  • 2003 р. Франція – В-А Моцарт «Requiem»
  • 2004 р. Швейцарія – Дж. Верді «Травіата»
  • 2005 р. Швейцарія – Дж. Верді «Травіата»
  • 2005 р. Німеччина – Дж. Верді «Requiem»
  • 2005 р. Польща – С. Монюшко «Halka»
  • 2006 р. Польща – С. Монюшко «Halka»
  • 2006 р. Катар – Дж. Верді «Травіата»
  • 2006 р. Польща – Дж. Верді «Requiem»
  • 2008 р. Польща – Дж. Верді «Травіата»
  • 2008 р. Греція – Львівський симфонічний оркестр-LSO (дир.. M. Mestre)
  • 2009 р. Каталонія – G. Puccini «Messa Di Gloria», W.A.Mozart «Requiem», LSO , дир. M. Mestre
  • 2009 р. Польща – Дж. Верді «Травіата»
  • 2010 р. Польща  – К.Орфф «CARMINA  BURANA»

Дискографія :

  • 1974 – диск-гігант «Дударик»
  • 1999 – CD «Я придумаю Світ» – з «Пікардійською терцією»
  • 2003 – CD «Вселенная, веселися» – з «Дудариком»
  • 2006 – DVD  С. Монюшко –  «Halka» (Вроцлавська опера)
  • З 2011 року – викладач кафедри сольного співу

Всі права захищено © Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка, 2015
Створено Inneti Innovations