Оркестр народних інструментів

Впродовж багатьох років провідним колективом кафедри народних інструментів Львівської консерваторії був оркестр народних інструментів, сформований на зразок поширених у Східній Україні та Росії домро-балалаєчних оркестрів з баянами. Організований у 1950 році оркестр очолила вихованка київської консерваторії домристка Є. Новак. З 1957 року оркестром керував Н. Плаксюк (клас проф. М. Колесси). Наступні періоди творчої діяльності оркестру пов’язані з іменами таких його керівників, як В. Воєводін (1964-1971), О. Геринович (1971-1980), Л. Дражниця (1980-1987) та Є. Дацина (1987-1995). За ці роки оркестр перетворився у високопрофесійний творчий колектив. Його широкий репертуар охоплював оригінальні оркестрові твори, численні зразки перекладень вітчизняної та зарубіжної класики (Симфонія №7 (ІІ ч.) Л. Бетовена, сцени з балету “Спартак” А. Хачатуряна, сюїта “Арлезіанка” Ж. Бізе, Концерт для голосу з оркестром Р. Гліера, увертюра до опери “Заграва” А. Кос-Анатольського, “Горбоконик” В. Бояшова, “Гуцульська рапсодія” для сопілки і оркестру І. Вимера та ін.).

Оркестр підтримував творчі контакти з провідними виконавцями міста, солістами Львівського академічного театру опери та балету. Багато років тісна творча співпраця єднала оркестр з Народним артистом СРСР П. Кармалюком; чимало програм підготовлено з Народними артистами України Олександром Врабелем та Тамарою Дідик; Заслуженими артистами України Анною Дашак, Лідією Шутко, Ярославом Ковальчуком.

Як навчальна одиниця оркестр народних інструментів став справжньою базою підготовки студентів, що виявили бажання і здібності отримати дві спеціальності – виконавця та дириґента оркестру. З цією метою, починаючи з ІІІ-го курсу, студенти дириґували оркестром на академічних вечорах, шефських концертах, готували з цим колективом програму і складали державний іспит, щоб стати дипломованими дириґентами оркестрів народних інструментів.

Студентський оркестр народних інструментів проіснував до 1995 року. Підставою його згортання стало помітне скорочення контингенту студентів-домристів у 1980-1990-х. рр.

З 1995 р. створено оркестр баяністів, яким керує старший викладач Л. А. Боднар. З 2007 р. оркестр очолює вихованець кафедри, Заслужений артист України Личенко О.В.

Оркестр українських народних інструментів

У листопаді 1970 р. молодий львівський композитор і вихованець кафедри М. Корчинський створив студентський оркестр українських народних інструментів. У перші роки існування оркестру було чимало дискусій щодо його художньо-виконавського напряму, репертуару та місця в системі навчально-виховного процесу кафедри. Впродовж 38-річного функціонування оркестру більшість цих проблем було вирішено. Сьогодні очевидне його утвердження як самобутнього творчого колективу.

Основною групою оркестру є струнно-смичкові інструменти. До складу оркестру входять також бандури, сопілки, концертні цимбали, кларнети, епізодично – флейти, а також секція ударних інструментів. Від 1976 р. колективом керував Ю. Балух – випускник дириґентської кафедри по класу М. Колесси, з 1988 р. - П. Свердлик - вихованець кафедри народних інструментів. У 1992 р. до керівництва оркестром повертається М. Корчинський (асистент – В. Гарбарук). Репертуарну основу оркестру складають твори українських композиторів (Симфонія невідомого автора, “Танець на Олімпі” з опери М. Лисенка “Енеїда”, Сюїта В. Попадюка, “Гуцульські наспіви” Т. Ремешила, “Веснянка” І. Шамо та ін). З оркестром активно співпрацюють уславлені українські співаки Народні артисти України Марія Байко та Ігор Кушплер.

Ансамбль бандуристів

Перші відомості про створення ансамблю бандуристів датуються 1962 роком. Його засновником був відомий педагог, конструктор бандури «Львів’янка», Заслужений діяч мистецтв України, професор В.Герасименко. Існування ансамблю задовольняло потреби навчального процесу. Відтоді до складу ансамблю входило усього кілька студентів (6-7 учасників). У 1967 р. за ініціативою В. Герасименка ансамбль бандуристів консерваторії і музичного училища були об’єднані в один колектив, який нараховував 20 виконавців. У такому вигляді ансамбль проіснував до 1971 р., коли у зв’язку з розширенням класів бандури в училищі та консерваторії виникли умови для самостійного існування подібних ансамблів в обох навчальних закладах.

Важливим завданням ансамблю було поєднання навчального процесу з активною концертною діяльністю. Ансамбль швидко сформувався у самостійний мистецький колектив, який активно пропагував народну і класичну музику на Львівщині, у багатьох областях України та за її межами ( Польща, Литва, Молдова тощо)

Завдяки копіткій роботі керівника художньо-виконавський рівень колективу помітно зростає. Це дало змогу істотно розширити його репертуар п’єсами різних епох і стилів – від клавесинних творів до сучасної музики ХХ ст. В. Герасименко активно експериментує, намагаючись розширити художньо-виразовий спектр ансамблю шляхом поглиблення його вокально-хорової специфіки. З цією метою (а також, щоб дати бандуристам необхідну хормейстерську освіту) до роботи з колективом було залучено талановитого хорового дириґента І. Чупашка (1983). За 20-річний період роботи репертуар ансамблю істотно збагатився творами, звучання яких виходить за межі традиційного уявлення про етнохарактерну виключність ансамблевого музикування бандуристів (спільне виконання ансамблю бандуристів з хором оперної студії ЛДМА сцен з опери І. Шамо “Ятринські ігри”, “Заключне купало” Є. Станковича; сцен і хору з опери С. Гулака-Артемовського “Запорожець за Дунаєм” – разом з оркестром українських народних інструментів; “Коляди” і “Старої пісні” С. Людкевича та ін.).

З 2002 року до керівництва колективом залучено молодого бандуриста Заслуженого артиста України, лауреата Міжнародного конкурсу виконавцям народних інструментах Тараса Лазуркевича. Під його керівництвом репертуар ансамблю поповнився новими творами (Г.Хоткевич – «Байда», А.П’яццола - «Танго», Й.Штраус – «Полька піццикато», Хор русалок з опери «На русалчин великдень» М.Леонтовича та ін.).

Нині ансамбль бандуристів бере активну участь у концертному житті Львова та області, виступає базою для проходження ансамблевої, концертної та диригентської практики студентів-бандуристів.